Чому ми поділили курси на підрівні

Система рівнів була розроблена і відпрацьована не нами – наша система рівнів базується на Загальноєвропейських рекомендаціях із мовної освіти, згідно з якою проходження одного рівня передбачає 100–200 годин навчання в класі. Так, наприклад, ви можете сміливо сказати, що маєте завершений рівень А2 після 180–200 годин навчання в класі, якщо ви починали з нуля. Далі, щоби завершити рівень B1, вам потрібно провчитися ще 180–200 годин (тобто, завершений рівень В1 – це 400 годин навчання, якщо ви починаєте з нуля).

Здебільшого підручники, написані провідними видавництвами, такими, як Cambridge University Press, Oxford University Press, MM Publications, Macmillan, Pearson, NGL і т.д., розраховані на 80–100 годин, а отже, одного підручника недостатньо для того, щоби повноцінно пройти рівень. До цієї проблеми є два рішення.

Перший варіант – запланувати один курс на 150–200 годин, і всі ті години, які не “покриває” підручник, заповнити додатковими матеріалами. Якщо ви вивчали англійську в мовній школі, то, напевне, пам’ятаєте, як викладач приносив на заняття копії з додатковим матеріалом із відповідної теми.

Другий варіант (той, який обрали ми) – це розбити один рівень на 2 підрівні (наприклад, В1.1 та В1.2) і на кожен рівень брати окремий підручник. Отже, ми маємо дві значні переваги. Передусім, це постійне повторення пройденого матеріалу. Уявіть собі, що навчаєтесь на рівні B1.1 і проходите Past Simple та Past Continuous. Імовірніше, викладач знайде для вас додаткові вправи на цю тему, і ви їх виконаєте в класі, або ж це буде домашня робота – зазвичай викладачі таке роблять у той період, коли це заплановано в підручнику (наприклад, у 6 юніті). Якщо ви навчаєтесь у нас, то обов’язково пройдете Past Simple та Past Continuous, але на рівні В1.2 ви вже працюватимете за новим підручником, а тому знову матимете змогу повторити цю граматику – тобто повторите ці теми трохи пізніше, а значить краще їх знатимете.

Перевага такого підходу в тому, що ця граматика буде частиною чогось більшого, тобто, імовірніше, ви спочатку вивчите нову лексику на тему strange stories and legends, почитаете або послухаєте текст із тієї самої теми, а потім на основі цього тексту згадаєте граматику. Такий підхід є більш сестемним, адже робота протягом усього заняття відбуватиметься в контексті strange stories and legends. Це означає, що мозку буде простіше сприймати нову інформацію, бо йому не буде потрібно стрибати з теми legends на тему sport і далі на тему my last birthday – адже це те, що трапляється, коли викладач користується великою кількістю додаткових матеріалів.

Й останній, але досить важливий аргумент. Один рівень не складається лише з граматики та лексики, один рівень – це також і навички читання, говоріння, письма та сприйняття на слух. Адже на рівні А2 вас ще не навчатимуть вибудовувати аргументи для підтримання своєї думки в дискусіях, а на рівні В2 ви вже дізнаєтесь, як це робити.

Отже, вивчаючи англійську за 60 годин, ви, найчастіше, вивчаєте певний набір граматики та лексики, але не розвиваєте всі навички, необхідні для вільного спілкування. Адже для аргументування своїх поглядів необхідно вміти слухати співбесідника, правильно будувати речення та розставляти правильні акценти інтонацією. Тому шлях до досконалості – не такий короткий, як нам би цього хотілося…