Яким має бути ідеальний вчитель для українських школярів під час війни?
Під час війни для українських учнів ключовим стає не стільки академічний рівень викладання, скільки емоційна підтримка та справедливе ставлення: висновки міжнародного дослідження, презентованого на Саміті перших леді та джентльменів.
Що цінують діти?
Опитування виявило: здобувачі освіти все менше оцінюють школу лише через призму знань і дедалі більше — через ставлення вчителів. Для підлітків важливо, щоб учитель не лише викладав, а й підтримував, розумів і був готовий розмовляти навіть на складні теми.
Найбільше від педагогів очікують:
- чесності та справедливості — 32%,
- поваги й підтримки — 31%,
- уміння підбадьорити у кризовій ситуації — 58%,
- врахування особистих обставин учня — 56%,
- відкритості до непростих дискусій — 47%,
- навчання практичних навичок для подолання викликів — 46%,
- толерантності до різних історій життя — 34%,
- прикладу громадянської відповідальності — 27%.
Такі результати демонструють зсув у сприйнятті ролі вчителя. Якщо раніше він асоціювався насамперед із передачею знань, то тепер стає наставником, моральним орієнтиром і навіть психологом.
Функції учителя набувають нового значення
При цьому самі педагоги відчувають, що суспільство не завжди визнає цю нову багатогранність їхньої місії. Учителі зізнаються, що часто сприймаються лише як «виконавці програми», хоча насправді щодня виконують функції мотиваторів, радників і друзів.
Багато хто наголошує, що стосунки з учнями тривають роками й після закінчення школи, адже довіра, яка формується у кризові часи, не зникає з часом.
«Трикутник» ідеального педагога
Наразі «ідеальний учитель» у сучасних умовах постає на трьох стовпах — фаховість, натхнення та справедливість.
Формальні атрибути, як технічні навички, відходять на периферію, тоді як емоційна близькість, атмосфера захищеності в класі та реальні приклади життєстійкості набирають ваги.
За словами організаторів, у часи, коли країна протистоїть війні, освіта стає не лише способом передати знання, а й одним із ключових ресурсів для збереження внутрішньої сили нації.
