Навіщо потрібен lead-in на заняттях англійської?

Напевно, у кожного з нас був вчитель чи викладач, який приходив на заняття і розпочинав його словами: “Запишіть тему сьогоднішнього уроку” чи щось подібне. Або ж вчитель, що “залітав” до авдиторії та без усіляких прелюдій випалював: “Open your books at page 15!”. Думаю, більшість погодиться, що не всі були в захваті від такого. Ну, хіба що ви справді добре орієнтувалися в підручнику та матеріалі, що вивчався. Та й навіть, якщо ви дійсно були “в темі”, то “open your book” можна було б і вдома, на канапі.

Тепер давайте поставимо себе на місце того, хто вивчає англійську. Уявімо, що у вас бувають заняття двічі чи тричі на тиждень. Наприклад, у понеділок та середу, або понеділок-середа-п’ятниця. Сьогодні – понеділок. І ви вже не розмовляли англійською від середи, а в кращому випадку від минулої п’ятниці. Ви почуваєтеся невпевнено, дещо вже призабули. І тут приходить викладач і розпочинає заняття словами: “Hi everyone. Today we’re going to learn some grammar.”

Ууупс! Граматика – взагалі не ваша “фішка”, та й ви ще навіть не встигли розібратися в конспекті про Past Simple, зрозуміти коли його вживати, а тут вже вчитель зі своїм Present Perfect. Чому взагалі не можна обійтися одним лише минулим часом?! І знов граматика… Викладач знову каже відкрити підручники на сторінці 15, і починає виконувати першу вправу. Хай йому грець! Гляну в телефоні, скільки часу залишилося до кінця заняття…

Насправді, ви ж не бажаєте, щоб у ваших студентів був подібний досвід. Тому сьогодні поговоримо про те, як розпочинати заняття та зробити це ефективно.

Що таке ‘lead-in’?

Особисто я дізналася про цей етап уроку під час проходження курсу CELTA. Як виявилося пізніше, цьому також навчають викладачів на курсах CELT-P та CELT-S, бо ретельне планування уроків є надзвичайно важливим. До цього, звичайно, розпочинала заняття із повторення пройденого матеріалу, або з якогось “warmer”, і, відверто кажучи, ніколи не задумувалась про “lead-in”. Як виявилося, даремно.

Як би очевидно це не виглядало, “lead-in” – це етап заняття, під час якого ми “вводимо” студентів чи готуємо їх до матеріалу, який збираємося вивчати на певному уроці. Ба більше, це чудовий спосіб залучити своїх учнів до теми та мотивувати їх взяти активну участь у занятті. По-третє, це також шанс дати своїм студентам час на розминку і повернення в “English mode”, оскільки вони, можливо, взагалі не використовували англійську з моменту останнього заняття. Врешті, це спосіб створити контекст для усього, чому ви збираєтеся навчати на занятті цього дня. Сам контекст – це блискучий спосіб розповісти про тему уроку.

Яким повинен бути ідеальний “lead-in”? Ось кілька своєрідних критеріїв, які допоможуть створити хорошу атмосферу на уроці та зробити початковий етап уроку ефективним:

• “lead-in” завжди відбувається на початку уроку; саме так ви починаєте кожен урок;
• на 60-хвилинному занятті цей етап має займати 5-7 хвилин. Це означає, що у вас буде час на одну швидку діяльність, але не більше однієї;
• мета даного етапу заняття: встановити контекст уроку; зацікавити студентів темою; дати їм можливість розігрітися; та активізувати попередні знання студентів / знання мови з даної теми. Якщо це ефективно, це можна зробити як за 5, так і за 20 хвилин. Але пам’ятайте, що ми хочемо заощадити час на все, що відбуватиметься на уроці пізніше;
• “lead-in” не повинен зосереджуватися на певній граматиці чи лексиці. Його мета – просто залучити студентів до теми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як розговорити підлітків на заняттях англійської?

Як створити хороший “lead-in”?

Скажімо, сьогодні я маю провести заняття, на якому мені потрібно навчити студентів граматики, зокрема, Present Perfect. Зрозуміло, що якщо я просто прийду і скажу студентам, що ми будемо вчити цей час, охочих та зацікавлених буде не дуже багато. Я ж не хочу втратити їх ще до того, як власне розпочався урок. Що ж робити? Ясно, що якщо я хочу навчити студентів цієї граматичної структури, то вони мають її вивчити. Але вони не повинні про це знати! Я маю піймати їх на гачок ще до того як вони це зрозуміють. Для того, щоб це вдалося, я маю розуміти наступне:

1) Present perfect — це не контекст

2) Present perfect — це граматична структура, яку ми вивчаємо (target language).

Отже, тепер мені потрібен контекст, і я маю подумати про ситуації, в яких природно вживати цей час. Наприклад, ‘we use the present perfect to talk about general life experiences or events that occurred at an unspecified time in the past’:

I have been to Thailand.

I’ve never tried Chinese food.

Have you already jumped with a parachute?

Насправді тем дуже багато. Проте подорожі чи екстремальні види спорту, на мій погляд, створюють багато можливостей для використання цього часу.

I have been to 11 countries. How many countries have you been to?

I have been to China. Have you been to China? No, I haven’t. I have been to France though.

I have done bungee jumping. Have you done it?

No, I haven’t. I have jumped with a parachute though.

Отже, темою може бути “travel experience” чи “extreme experiences”. Це і буде контекст для мого заняття.

Тепер, коли ви визначили свій контекст, негайно залучіть своїх студентів. Один зі способів зробити це – пов’язати з особистим досвідом, персоналізувати. Таким чином, ви зосередитеся на самих студентах. Замість того, щоб сказати: “Today we’re going to talk about traveling,” запитайте: “Who likes travelling? Have you traveled a lot? Which countries or cities have you visited?”

Якщо припустити, що рівень англійської ваших студентів достатньо високий, щоб провести хоча б коротку бесіду, поставте їх у пари й дайте їм можливість обговорити власний досвід протягом декількох хвилин.

Чому “lead-in” працює?

Це цікаво. Можна з упевненістю сказати, що більшість людей воліють розповідати про свою поїздку до Лондона чи пригоди свого однокласника в Таїланді використовуючи допоміжні дієслова та дієприкметники минулого часу. Правильна граматика з’явиться пізніше під час заняття, коли ви спочатку зацікавите учнів.

Персоналізація. Ніколи не недооцінюйте бажання людей розповідати про себе. Якщо я студент, то чому я повинен брати участь в занятті, якщо я не розумію, як це стосується мого життя та моїх мовних потреб?

Це підбадьорює. Просто спробуйте і подивіться, що станеться. Протягом 60 секунд ваші студенти, швидше за все, обміняються історіями зі своїм напарником, будуть посміхатися і ставити одне одному додаткові запитання. Коли прийде час закінчувати розмову, вони будуть усміхнені, зацікавлені та наповнені енергією. Хіба не це потрібно нам усім, щоб продовжити урок?

Це має контекст. Згадайте студента, про якого я писала раніше: який пройшов цілий урок, присвячений Past Simple, але все ще не був впевнений, коли його використовувати? “Lead-in’ вирішує цю проблему. Якщо ми починаємо заняття із контексту, ми одразу демонструємо ситуацію, коли загальноприйнятою є граматика, яку ми вводимо пізніше під час заняття.

Це створює потребу в тому, чого ви навчаєте. Подумайте – ми щойно встановили, що Present Perfect часто вживається, коли говорять про подорож. А тепер ви просите студентів поговорити про подорожі. То чи не потрібна їм ця граматика для розмови? Звичайно, що потрібна! Є велика ймовірність, що ви почуєте, як студенти говорять щось на кшталт: “Yes, I have been to Kyiv”. Вітаємо! Те, що ви збираєтесь викладати, щойно стало надзвичайно актуальним. Далі відбувається легкий перехід від етапу “lead-in” до написання на дошці речень на кшталт “I have been to Kyiv” та вивчення правил. І тепер студенти повинні бути особливо мотивованими звертати увагу на граматику, оскільки це граматика, яка, на їх думку, їм потрібна.

Це забезпечує негайний позитивний фідбек. Коли студенти працюють в парах, я можу ходити по авдиторії та слухати, а також з’ясувати для себе, що вони знають про тему, наскільки їм цікаво, яку лексику вони можуть знати, а можуть і не знати тощо.

Це знімає зайвий стрес. По-перше, як вчитель, якщо я трохи нервуюсь з приводу уроку, я негайно отримую час віддихатися. Поки студенти радісно базікають, я можу глибоко вдихнути, підглянути в план уроку та подумки підготуватися до наступних етапів. По-друге, я дивлюся на студентів і усвідомлюю, що минуло лише кілька хвилин уроку, а студентам вже подобається.

Підтягнути англійську, зокрема професійну, а також вдосконалити навички викладання дітям та підліткам, допоможуть і спеціалізовані курси CELT-P та CELT-S.