Модальні дієслова в англійській мові

Модальні дієслова мають важливе значення для тих, хто вивчає англійську, адже якщо навчитися майстерно їх використовувати, можна суттєво покращити свій рівень. Самі по собі вони не несуть жодного значення, але можуть змінювати значення інших дієслів, з якими традиційно вживаються.

Наприклад,  речення “I speak English every day”  розповідає про те, що я роблю щодня, а в реченні “I have to speak English in the classroom” вже є нотка зобов’язання, як і в “I should have spoken English at the meeting”, де я шкодую, що не розмовляла англійською в певний час.

Як бачимо, якщо вживати модальні дієслова перед основним дієсловом “speak”, то ми вже виражаємо своє ставлення до того, про що говоримо. Що саме можна виразити за допомогою модальних дієслів, як їх правильно вживати та який найкращий спосіб запам’ятати — читайте далі.

Іспити Cambridge Assessment English

Разом з Grade Education Centre

А також підготовка до них!

Загалом в англійській є 9 основних модальних дієслів:

А також напівмодальне дієслово ought to. Усі ці дієслова мають лише одну форму, тобто не змінюються в часі та особі.

Напівмодальні дієслова “have to” та “need to” змінюють свою форму залежно від часу та особи. Наприклад: 

• The doctor said I needed to give up smoking — Лікар сказав, що мені потрібно кинути палити.
• He needs to pick up his daughter after school — Йому потрібно забрати доньку зі школи.
• She has to do quite a lot of research before she writes her report — Перед тим як написати звіт, їй потрібно провести велике дослідження.

Ще однією особливістю модальних дієслів є те, що після них дієслово вживається у своїй початковій формі: інфінітив без частки “to”. simple, continuous чи perfect  Наприклад:

• He can + swim very well — Він добре плаває.
• They must + be sleeping now — Вони, напевно, сплять зараз.
• He might + have lost his keys — Він, мабуть, загубив свої ключі.

Найпростіший спосіб запам’ятати модальні дієслова — це розібратися в їхніх функціях та значеннях. Тож саме про це і поговоримо!

Здатність/уміння/можливість

Для того, щоб сказати, що ми або хтось уміє / не вміє щось робити, вживаємо дієслово “can” / “can’t”/ “cannot”:

• I can run a kilometer in four minutes — Я можу пробігти один кілометр за 4 хвилини.
• You can’t really speak 7 languages, can you? — Ти не можеш розмовляти сімома мовами, чи не так?

Коли під час розмови ухвалюється рішення про можливість якоїсь дії у майбутньому, теж вживаємо “can”:

• We can meet at the gym tomorrow, if you like — Якщо хочеш, можемо зустрітися завтра у спортзалі.

Якщо ми говоримо про те, що вмітимемо чи хтось буде здатний робити у майбутньому, вживається вираз “will/won’t be able to”:

• One day, maybe all adults will be able to read and write — Одного дня, мабуть, усі дорослі вмітимуть читати та писати.

Як вивчити одне слово та вбити кількох зайців?

Суфікси та префікси в англійській

Коли ж розповідаємо про свої уміння в минулому, використовуємо модальне дієслово “could/couldn’t”:

• I could do fifty press-ups with one hand when I was younger — У молодості я міг робити п’ятдесят віджимань однією рукою.
• When she was three, she could count to ten — Коли їй було три, вона вміла рахувати до десяти.

Втім, якщо ми розповідаємо про якусь ситуацію з минулого, в якій хтось щось зміг або не зміг зробити, вживаємо вирази “was/were able to” та “wasn’t/weren’t able to” відповідно:

• Luckily, I was able to finish the article on time — На щастя, мені вдалося закінчити статтю вчасно.
• Our sportsmen were able to win the race — Нашим спортсменам вдалося виграти перегони.

Також бувають випадки, коли ми робимо припущення про можливість тієї чи іншої дії у теперішньому, майбутньому чи взагалі. Тоді вживаємо “could” / “couldn’t”:

• I couldn’t do that. I would be too scared — Я б так не зміг. Мені було б страшно.
• I could come and watch the film with you but I’ve already seen it — Я б міг прийти та подивитися фільм з тобою, але я його вже бачив.

Якщо наше припущення стосується можливості якоїсь дії в минулому, вживаємо “may/ might/ could  + perfect infinitive”:

• We could have been late because there was no taxi — Ми могли запізнитися, тому що не було таксі.
• Jim might not have checked his email yet — Джим, напевно, ще не прочитав його листа.

Модальні дієслова, що виражають дозвіл та заборону

Для того, щоб запитати дозволу, вживаємо наступні модальні дієслова у запитаннях: may, could, can. Наприклад: 

• Can I open the window, please? — Чи можу я відкрити вікно?
• Could I open the window, please? — Чи можу я відкрити вікно?
• May I open the window, please? — Чи можу я відкрити вікно?

Якщо ми дозволяємо комусь щось робити, використовуємо “can” та “may”:

• You can leave your luggage here В усному мовленні — Ви можете залишити свій багаж тут.
• You may leave your luggage in this area На письмі, тому що “may” — більш офіційне  — Ви можете залишити свій багаж тут.

Коли хочемо щось заборонити, вживаємо наступні модальні дієслова: can’t / mustn’t / may not. 

Зверніть увагу на те, що “mustn’t” використовується лише як “не можна”, а не “не повинен”, як вважає багато хто:

•  You mustn’t park here — Тут не можна паркуватися.

У більш офіційних ситуаціях як, наприклад, у написаному оголошенні ви побачите дієслово “may not”:

• You may not park in this area — Тут не можна паркуватися.
  

Рівні володіння англійською мовою за CEFR

Як визначити власний?

Порада / рекомендація

Для того, щоб спитати чи дати пораду використовуємо модальні дієслова “should”, “ought to”, а також “had better”:

• You should / ought to cut down on the amount of red meat you eat — Тобі слід зменшити кількість червоного м’яса у своєму раціоні.
• You should / ought to revise for your test — Тобі слід готуватися до екзамену.

“Hadn’t better” використовуємо лише у питаннях:

• Hadn’t you better check that these facts are true? — Чи не краще було б перевірити, чи правдиві ці факти?

Критика / роздратування

Загалом, ми критикуємо когось за минулі вчинки.  Тоді використовуємо should / shoudln’t/ ought to / oughtn’t to / could / might + perfect infinitive:

• He should/ ought to have told her the truth — Він мав би сказати їй правду (але не сказав).
• You might have told me you were going to be late! — Ти міг би й сказати, що запізнишся!

Також, якщо нас дратує чиясь поведінка, можемо використати “will” або “would”:

• He will slam the door every time he goes out — Він грюкає дверима завжди, коли виходить.
• You would take the car just when I wanted to go out — Тобі потрібна машина саме тоді, коли я хочу кудись поїхати.

Необхідність/ повинність / обов’язок

Є три модальні дієслова в англійській, якими можна сказати, що нам потрібно щось зробити: 

• I must/have to/need to pick up that prescription from the chemist on the way home — По дорозі додому мені потрібно забрати рецепт у фармацевта. 

У минулому часі дієслова “must” і “have to”  мають форму “had to”:

• I had to take the pills three times a day for two weeks — Мені треба було приймати пігулки тричі на день впродовж двох тижнів.

Зазвичай між “must” і “have to” немає суттєвої різниці. Втім, часто “must” вживається, якщо потрібно щось зробити, і це було ваше рішення, а “have to” — якщо цей аспект від вас не залежить. Наприклад:

• Students have to wear uniforms at school — У школі учні мають носити форму Таке правило
• It’s getting dark. I must go now — Темніє. Я мушу йти. Оскільки я так вирішила

Як правило, у питаннях теж вживається лише “have” та “need”:

• How many times do I have / need to take this pills? — Скільки разів потрібно пити ці пігулки?

Якщо немає потреби щось робити, говоримо “don’t/doesn’t need to”, “don’t/doesn’t have to” або “needn’t”: 

• He doesn’t need to / have to/ needn’t get a taxi. I’ll give him a lift — Йому не потрібно брати таксі. Я його підвезу.
• You needn’t/ don’t need to / doesn’t need to pick up that prescription. I’ll do that for you — Тобі не потрібно забирати рецепт. Це зроблю я.

Коли говоримо про минуле, важливо пам’ятати, що “needn’t + perfect infinitive” стосується того, що сталося:

• I needn’t have gone to the doctor — Мені не треба було йти до лікаря. Я пішов, але в цьому не було потреби

“Didn’t have to / need to + verb” може стосуватися як того, що сталося, так і дії, що не відбулася:

• I didn’t have to/ need to go to the doctor because I suddenly felt better — Мені  не потрібно було йти до лікаря, тому що я раптом відчув себе краще. 
• I didn’t have to/ need to go to the doctor but I just went to be on the safe side — У мене не було потреби йти до лікаря, але я просто пішов про всяк випадок.

Також дієслово “need” може вживатися не лише з інфінітивом, а й з герундієм. Ми можемо використовувати цю форму, коли хочемо сказати, що комусь необхідно щось зробити. Але ми не вказуємо хто це зробить. Це пасивна структура, як ви вже здогадалися:

• The house needs cleaning — Будинок потрібно прибрати.
• The plant doesn’t need watering — Вазон не потрібно підливати.

Курс підготовки до B2 First for Schools

Зареєструватися на курс

Модальні дієслова, що  виражають логічні припущення

Якщо ми відчуваємо, що щось може чи могло бути правдою, і ми хочемо про це сказати, використовуємо наступні дієслова:

1. Must + infinitive = I’m sure…

• She isn’t here today. She must be on holiday — Сьогодні її немає. Вона напевно на відпочинку.

1. Can’t /couldn’t + infinitive = I’m sure … (something isn’t true)

• She can’t be working. She’s on holiday — Не може бути, що вона працює. Вона ж у відпустці.

Наступні модальні дієслова мають теж саме значення, але стосуються минулого:

1. Must + perfect infinitive

• He must have been on holiday. He’s very tanned — Він, напевно, був на відпочинку, бо дуже засмаглий.

2. Can’t / couldn’t + perfect infinitive

• He can’t have been at home. He was abroad — Не може бути, що він був вдома. Він був закордоном.

Тепер ви знаєте що означають модальні дієслова та як їх вживати. А для того, щоб відпрацювати все на практиці, приєднуйтеся до Grade Education Centre та відточуйте свої знання на заняттях!