Використання історій на уроках англійської в початковій школі

📝 Читання історій уже давно стало одним із ключових ресурсів вивчення англійської мови, адже воно забезпечує для цього природний, цікавий контекст. Коли ми читаємо дітям, ми робимо набагато більше, аніж просто навчаємо їх англійської мови. Ми розвиваємо їхню уяву, досліджуємо інші культури, навчаємо своїх студентів. Прослуховування історій та обігравання їх також розвиває низку мовних, психологічних, когнітивних, соціальних та культурних навичок.

У наш час є надзвичайно багато чудових історій для дітей, проте не всі вони підходять саме для вивчення мови. Перш ніж обрати історію для роботи в класі, пропонуємо переглянути характеристики, на які насамперед варто звернути увагу:

• повторювані слова та вислови;
• римування;
• легка для виконання послідовність;
• ілюстрації, які допомагають зрозуміти текст;
• цікаві персонажі;
• гумор та різноманітні події;
• захоплююча розв’язка із відповідним висновком;
• відповідний об’єм для вікової групи та рівня;
• тема та зміст, що відповідають або пов’язані з програмою.

Із джерел, які я використовую сама для навчання дітей та підлітків, можу порадити One Stop Drama Shop та Andrew Articles and Stories. Там дуже багато історій, за якими можна вчити нову лексику та навіть обігрувати на уроках. Моїм студентам вони дуже подобаються.

Як викликати цікавість

Якщо ви самі не захоплені книгою, яку читаєте, ваші учні теж не будуть у захваті, тому завжди виявляйте ентузіазм. До речі, книгу чи історію можна представити різними способами. Наприклад, можна розповісти про книгу, сховавши її перед заняттям у класі, і попросити учнів її знайти. Або заховати її в яскраву коробочку у вигляді подарунку — і разом із дітьми той «подарунок» розгорнути.

Звісно, дітей потрібно підготувати перед читанням історії, надати їм так звану мовну підтримку. Для цього можна, наприклад, показати маленьким студентам обкладинку та поставити їм питання, які в них є ідеї щодо даної історії, опираючись на малюнки на обкладинці. Можна також підготувати малюнки чи картки та вивчити найбільш вживані в оповіданні слова чи вислови. Якщо ж діти вже читали цю історію або чули про неї, можна попросити їх згадати якомога більше фактів про головних героїв тощо.

Як можна використовувати історії

1. Story sequencing

Мета: учні мають проілюструвати ключові етапи історії та переказати її своїм однокласникам.

Інструкції:

У групах учні визначають ключові етапи оповідання, які збираються проілюструвати. Роздайте кожній групі аркуш паперу та попросіть їх намалювати лінії, щоби розділити аркуш на блоки однакового розміру. Для кожного ключового етапу оповідання їм знадобиться один блок, тому, якщо група має більше етапів, краще дати їм кілька аркушів паперу, щоб у них було достатньо місця для малюнків (або можна заздалегідь підготувати розкреслені аркуші паперу).

У кожному блоці учні малюють те, що презентує ключові етапи історії. Залежно від рівня (класу), учні можуть навіть написати речення під кожним малюнком. Вони по черзі переказують учасникам іншої групи історію, опираючись на малюнки, які створили. Можна попросити студентів розрізати кожен блок окремо і, розділивши частинки між учасниками групи, один за одним переказати оповідання, показуючи свої малюнки у правильному порядку.

Малюнки можна зібрати та зберігати для подальшого використання на заняттях.

2. ‘Lift the flap’ book

Мета: у цьому варіанті роботи діти вивчають значення слів у контексті, створюючи ілюстровані стікери для заміни ключових слів оповідання.

Інструкції:

Поділіть клас на декілька груп та підготуйте одну копію оповідання для кожної групи. Кожен учасник групи обирає слово зі сторінки книги та копіює його на аркуші паперу (стікері). Як вчитель, ви можете контролювати слова, які вибрали учні, аби вони були легкі для ілюстрування та розуміння. Також одним із ваших завдань буде проконтролювати, аби в усіх учнів були різні слова.

Учні мають підготувати маленькі ілюстрації тих слів, які вони обрали, та наклеїти свої стікери на місце друкованих слів в оповіданні. Далі групи обмінюються своїми «зашифрованими» текстами та намагаються прочитати оповідання, вгадуючи заліплені слова.

3. Storyboarding

Мета: створити «живі» ілюстрації до оповідання.

Інструкції:

Прочитавши коротко оповідання вголос, дайте дітям інструкції. Учні мають вибрати між 5–10 ключовими моментами оповідання, а потім відтворити ці сцени за допомогою свого тіла та міміки чи іншого реквізиту (якщо ваш клас дуже великий, можна обрати більше ключових моментів та дати ролі кожному з учнів). Зробіть фотографії кожної сцени, завантажте фото на комп’ютер та роздрукуйте. Учні можуть розділити зображення між собою та переказувати оповідання, використовуючи власне фото. Як варіант, учні можуть писати короткий опис під своєю фотографією. Можна також наприкінці розповіді створити книгу із власними фотографіями замість ілюстрацій.

Використання історій на уроках англійської — надзвичайно корисний метод вивчення мови. Якщо ви ніколи не пробували або пробували, але не було наснаги продовжити, сподіваємося, ці прийоми стануть вам у нагоді.

До речі, підвищити кваліфікацію та дізнатися нові методики викладання можна на курсах в Grade.