У сучасному невпинному житті ми прагнемо отримувати знання швидше, більше та якісніше. Тому виникають нові підходи, що покликані зробити навчання ефективнішим і приємнішим. Вони базуються на різноманітних навичках, які допомагають нам досліджувати навколишній світ.
Наприклад, читання й аудіювання, що також відомі як receptive skills, дозволяють нам отримувати нову інформацію, опрацьовувати зміст, поповнювати свої знання і, таким чином, вивчати мову і не тільки.
І, виявляється, читати й слухати можна по-різному. Можливо, ви вже чули раніше про підходи «top-down» і «bottom-up», які є абсолютно протилежними за принципом використання, але обидва є однаково необхідними для вивчення іноземних мов.
Тож сьогодні розберемо в деталях, що це за підходи, навіщо вони потрібні та як їх використовувати на заняттях з англійської. Let’s start!
«Top-down»
Отже, почнемо з підходу «top-down». Як і «bottom-up», він позначає процес розуміння усного або письмового контенту.
Ідея полягає в тому, що учень опрацьовує текст, починаючи «зверху», тобто з власних базових знань або загального змісту. Це також містить:
- попередні знання про тему / світ / автора;
- ситуативні знання;
- контекстуальні знання;
- уявні образи / очікування, що сформувались до або під час сприйняття тексту (schemata);
- передбачення, що засновані на звʼязку між словами.
Далі учень поступово просувається до семантики «вниз», аналізуючи синтаксичні та фонологічні особливості тексту.
Чим цей метод може бути корисним?
Підхід «top-down» найкраще підійде для більш просунутих учнів, які вже знайомі певною мірою з цільовою мовою в тексті або для тих, хто може самостійно працювати з новим матеріалом.
Застосовуйте «top-down» для того, щоб дати учням можливість вивчати мову інтуїтивно або коли значення цільових патернів можна отримати за допомогою великої кількості контекстних підказок.
Завдяки методу та відповідним активностям ви можете заохотити невпевнених учнів до більш незалежної роботи з мовою та навчити їх працювати самостійно.
Активності «top-down»
У цьому розділі розкажемо, які вправи допоможуть залучити базові знання учнів для вивчення цільової мови якнайкраще та як їх реалізувати на уроці.
Передбачення
Це одна з найбільш відомих активностей «top-down». За допомогою передбачень учні намагаються здогадатися, про що йтиметься в тексті.
Тобто вони можуть запропонувати ключові поняття або відповісти на певні питання.
Навички прогнозування дозволяють учням залучити свої знання про місця, людей, події або попередній досвід читання аудіювання для того, щоб бути готовими до отримання нової інформації, а тому краще зрозуміти та структурувати текст.
Для максимального розкриття потенціалу передбачення надайте учням лише деякі уривки з тексту: це може бути перший або останній параграф речення або деякі фрагменти з середини. Базуючись на цій інформації учні зможуть припустити про що йдеться в початку / кінці або ж про розвиток історії та важливі аспекти тексту.
Попередній перегляд
Подібно до передбачень, ця вправа активує попередні знання, зацікавлює та налаштовує учнів на потрібний лад. Вони можуть поглянути на назву тексту, підзаголовки та зображення. Це дозволить учням отримати перші уявлення про майбутній зміст.
Наприклад, робота з картинками буде ефективною для дітей або студентів на початкових рівнях.
Перед тим, як слухати або читати текст, пригадайте з учнями важливу лексику: попросіть назвати предмети на малюнку або описати героїв та їхні дії.
Словникові асоціації
Така «top-down» активність стане гарним способом активувати словникову базу учнів для вивчення нових концептів з майбутнього тексту. Створення словникових мап semantic mapping передбачає проведення мозкового штурму brainstorming та структурування ідей.
Для початку можна використовувати деякі слова з тексту, часто ключові поняття виділені жирним шрифтом.
Після того як учні вибудують усі можливі тематичні звʼязки, мапа стане узагальненням слів та ідей, які учні зустрінуть в тексті. Учні можуть виконувати це завдання в парах або групах з подальшим обговоренням концептів.
Під час завдання також обов’язково враховуйте рівень учнів, аби тема і зміст відповідали їхнім знанням та інтересам.
Узгоджене читання
Зазвичай, учні спочатку читають слухають текст, а потім відповідають на питання після нього. Пропонуємо адаптувати це завдання до методу «top-down».
Для цього внесіть необхідні зміни в питання після тексту та запропонуйте учням переглянути їх перед прочитанням. аудіюванням Така активність допоможе активізувати базові знання про контент та цільову мову.
Питання або нотатки
У цій вправі учні самостійно створюють питання, відповіді на які вони очікують отримати в тексті.
Вони можуть використати деяку інформацію з тексту, наприклад, назву, підзаголовки, ключові слова, зображення та інше.
Таким чином, головним завданням під час читання буде знайти необхідні відповіді.
Як альтернативне завдання, перед прочитанням аудіюванням учні можуть занотувати все, що вони знають на тему, а також, що вони хотіли б дізнатися. Тоді під час читання вони зможуть перевірити свої знання та заповнити прогалини за допомогою інформації, якої їм не вистачало.
«Bottom-up»
Сприйняття інформації за принципом «bottom-up» відбувається за допомогою «декодування». Процес полягає у глибшому аналізі тексту, починаючи з найменших мовних одиниць, тобто «знизу» і поступово просуваючись «вверх»:
фонеми → склади → слова → звороти → речення → текст → … → значення, контекст та базові знання.
Інакше кажучи, учень, який читає слухає текст, формулює загальне розуміння, поєднуючи спочатку найменші елементи у все більші структури.
Чим цей метод може бути корисним?
Метод «bottom-up» застосовують, зазвичай, на початкових етапах навчання, коли учні набувають вокалізованих навичок читання. Найефективніше він працює для вивчення складних мовних явищ, які можуть збентежити без належної підготовки. наприклад, неправильні або багатокомпонентні форми
З одного боку підхід «bottom-up» підійде учням, які потребують допомоги вчителя під час вивчення нового матеріалу. З іншого ж, він впливає на глибше та детальніше розуміння тексту.
Адже стратегія полягає у тому, щоб учні могли «декодувати» текст від найменших до найбільших елементів за допомогою базових навичок.
Активності «bottom-up»
Які ж вправи та завдання підійдуть для відпрацювання техніки «bottom-up»? Розглянемо у цьому розділі.
Розпізнавання та звʼязки
Найперша практика починається з розпізнавання звуків, літер, слів, а також вимовляння та правопису. Далі, відповідно до рівня учнів, можна виконувати складніші активності.
- Спершу учні здобувають навичку читання шляхом встановлення звʼязків між звуками та літерами, наприклад, що «ph» вимовляється, як [f].
- Далі опановуються складніші мовленнєві форми, як, наприклад, еліпсис:
You can hear the sound, but (you) can’t see where it comes from.
- На просунутих рівнях справа доходить, зокрема, до перефразування:
Some education specialists are struggling to get children’s attention during the learning process. The experts complain that youngsters are often too distracted by their gadgets.
Учні вчаться таким чином розпізнавати синоніми або відповідники в тексті та мимоволі розширюють свій словниковий запас.
Виноски з тексту
Ця активність підійде для учнів середнього рівня володіння мовою і полягає у виокремленні схожих елементів у тексті. Прикладом можуть бути такі завдання:
- підкреслити особові (me, us, them, etc.) або вказівні займенники (this, that, those, etc.) та визначити, до якого слова вони відносяться;
- видалити з тексту сполучники та попросити учнів заповнити прогалини;
- визначити пропущені слова (складніші терміни) в тексті.
У подібних завданнях учні повинні вміти обґрунтувати свій вибір, — так вони навчаться правильно ідентифікувати звʼязки між ключовими ідеями в тексті.
Декодування
Просунуті рівні здатні виконувати більш копіткі завдання, як-от, наприклад, розбір складних речень, що особливо важливо для вивчення академічної мови. Такі завдання охоплюють зокрема:
- визначення підмета, присудка й обставини у реченні та аналіз зв’язків між ними;
- визначення зворотів у реченні та звʼязку між ними за допомогою сполучників;
- пошук у тексті слів або фраз, які описують думку автора з приводу певної ідеї;
- аналіз непрямої мови;
- порівняння синонімів та їхніх значень відповідно до контексту.
Tips
Насправді впровадити підхід «bottom-up» на уроці дуже просто. Зазвичай, підручники пропонують текст лише для роботи над граматичними формами або для обговорення.
Вчитель, своєю чергою, завжди може додати цікаве завдання. Достатньо тільки поставити учням кілька простих питань, наприклад:
- What does the word «others» in line 17 refer to?
- Why does the writer use the verb «assassinate» rather than «kill»?
- How would the sense change if he used «murder» instead?
Такі завдання займуть лише кілька хвилин, але допоможуть сфокусувати увагу учнів на важливих деталях у тексті, чого підхід «top-down», наприклад, не передбачає.
Неодмінно спробуйте обидва підходи під час практики читання та аудіювання на своїх заняттях з англійської мови. Однак, не забувайте, що слід враховувати рівень та потреби ваших учнів. Так ви отримаєте максимально успішний результат!
А наостанок пропонуємо вивчати ще більше нових підходів до викладання англійської на платформі Grade University. Досвічені ментори познайомлять вас з найсучаснішими техніками та інструментами, дадуть корисні поради й допоможуть імплементувати нові знання та навички в тічерську практику. Переходьте за посиланням і обирайте цікаві воркшопи, курси та вебінари!
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)