Мотиваційний лист вступника: у МОН пояснили, як його правильно подати та оформити
Написали мотиваційний лист в омріяний університет, але не знаєте, як його подати?
Міністерство освіти поділилось важливими порадами, які допоможуть вам правильно оформити та відправити лист до закладу вищої освіти.
Що таке мотиваційний лист?
Мотиваційний лист — це письмовий виклад вступником своєї особистої зацікавленості у вступі на певну освітню програму.
У своєму листі автор повинен розповісти про свої досягнення у навчанні та інших видах діяльності, а також про свої очікування від навчання на обраній програмі.
Мотиваційний лист необхідно подати абсолютно всім вступникам, окрім вступників до магістратури за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування за державним замовленням Національного агентства України з питань державної служби».
Як подати мотиваційний лист?
Міністерство освіти і науки України наголошує, що мотиваційний лист можна подати до кожної заяви в розділі «Подача заяв на вступ».
Зверніть увагу, що мотиваційний лист можна подати й через електронний кабінет, і в паперовій формі безпосередньо до закладу освіти.
Однак додамо, що в електронному кабінеті вступника можна завантажити лише текст листа.
Якщо ж ви хочете продемонструвати свої нагороди та дипломи, то копії слід надсилати на електронні скриньки приймальних комісій навчальних закладів.
Коли можна подавати лист?
Мотиваційний лист до навчальних закладів можуть подати ті вступники, для яких уже розпочалося подання заяв.
Тобто з 19 липня це можуть зробити бакалаври, молодші бакалаври та окремі вступники на магістратуру. магістри медичного, ветеринарного та фармацевтичних спрямувань
А з 31 липня — інші вступники на магістратуру.
Додамо, що у 2023 році на бюджетну форму навчання планують зарахувати 186 тисяч студентів. Проте ця цифра охоплює й аспірантів, і магістрів, і молодших бакалаврів, а також студентів коледжів.
Що стосується бакалаврів, то в українських вишах їм відвели близько 100 тисяч бюджетних місць.
Тобто, це означає, що близько 40% учасників НМТ-2023, які успішно його склали, можуть отримати бюджетні місця у закладах вищої освіти України.
Які вимоги до написання мотиваційного листа?
Кожен заклад вищої освіти створює власні вимоги до оформлення мотиваційного листа. Власне, переглянути їх можна у розділі «Вимоги» до конкретної конкурсної пропозиції.
Зауважте: якщо ваш лист не зберігся в електронному кабінеті з першого разу, то процедуру варто повторити згодом.
Така проблема може виникнути через те, що ви перевищили ліміт часу роботи в кабінеті. На це в середньому відводиться 120 хвилин.
Для уникнення таких ситуацій варто опрацьовувати документ швидше.
Радимо підготувати текст листа заздалегідь у будь-якому іншому редакторі для тексту.
Важливо! Після подання заяви текст листа неможливо відредагувати. Крім того, розраховуйте, що поле для написання мотиваційного листа передбачає не більше ніж 20 000 символів.
Нагадаємо, що абітурієнти, які хочуть отримати бюджетні місця в державних та регіональних вишах, у 2023 році можуть подати до 5 заяв. Водночас вступники можуть подати не більше 15 заяв в будь-які виші, якщо розраховують на навчання за контрактом.
Під час подання заяв на бюджетну форму навчання слід звернути увагу на пріоритетність. Саме вона визначає черговість розгляду заяв при вступі.
Вступник не може змінити пріоритетність заяв після подачі.
Чек-лист порад для написання мотиваційного листа
Для написання вдалого мотиваційного листа варто керуватися наступними порадами:
- уважно прочитайте вимоги до листа, які висуває ЗВО, куди ви плануєте вступати;
- у тексті наголосіть на ваших позитивних якостях;
- доведіть свою мотивацію, зацікавлення професією та обраним закладом освіти;
- пишіть лише важливі деталі, факти, цифри; для кращого сприйняття інформації бажано розбивати текст на абзаци, кожен з яких повинен містити певну концепцію;
- у мотиваційному листі не варто використовувати емоційно забарвлену лексику, натомість продемонструйте стриманість, серйозність та функціональність;
- обовʼязково перевірте текст на наявність орфографічних та стилістичних помилок.
За даними центру міжнародних проєктів «Євроосвіта», перше місце в рейтингу українських університетів посів Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського.
На другому місці — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Водночас «бронзу» отримав Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Виші оцінювали за такими критеріями:
- академічна діяльність;
- науково-видавнича та міжнародна діяльність;
- оцінка науково-дослідницьких досягнень через порівняння сайтів університетів;
- цитованість наукових праць учених у наукових виданнях;
- якість представлення та популярність закладу в інтернет-просторі;
- досягнення в розрізі Цілей сталого розвитку ООН.