5 найпоширеніших міфів про іспити з англійської

“Іспити з англійської”…це словосполучення може викликати різні відчуття: мурашки від страху, напруження, або ж полегшення чи радості, залежно від результатів :). Екзаменів бояться всі, а міжнародні екзамени ще й обростають міфами, які ми хочемо сьогодні спростувати …або підтвердити. Поїхали!

Міф 1. У мовних екзаменах дуже важко розібратися.

У світі справді існує багато мовних іспитів, але всі вони діляться на дві великі групи:

• Іспити на підтвердження рівня. Серед популярних іспитів до них належать Cambridge English (YLE, KET, PET, FCE, CAE, CPE), ЗНО, ЄВІ тощо. Ці екзамени розроблені для того, щоб підтвердити ваш рівень володіння англійською і найкраще підходять для того, щоб відслідкувати прогрес у вивченні мови. Інакше кажучи ці іспити показують наскільки добре ви справилися з тим чи іншим рівнем. Наприклад, ви проходите курс В1, і по завершенню навчання бажаєте переконатися, що у вас справді цей рівень англійської, ви складаєте іспит та отримуєте сертифікат, що це засвідчує.   Усі рівні, які підтверджують такі іспити, відповідають шкалі CEFR.
• Іспити на визначення рівня. До цієї групи належать такі відомі іспити як IELTS та TOEFL. Ці іспити перевіряють мовні  навички на багатьох рівнях, а не підтверджують якийсь один. Вони також показують наскільки близько чи далеко ви знаходитеся від того чи іншого рівня на відміну від першої групи іспитів, які показують що саме ви знаєте.

Міф 2. Підготуватися до іспитів можна на звичайних заняттях англійської.

Студенти відвідують курси англійської мови для того, щоб  покращити свою англійську, але часто не мають конкретної мети. Їм може знадобитися сертифікат певного рівня – наприклад, Upper Intermediate – для роботи або з якоїсь іншої причини, але вони зазвичай не мають іншої кінцевої мети, окрім оволодіння мовою. Заняття з General English охоплюють граматику, лексику та чотири навички: говоріння, аудіювання, письмо та читання. Проте викладачі можуть відступати від програми, коли відчувають, що це потрібно. Таким чином, курси загальної англійської мови досить гнучкі, і можуть задовольнити інтереси студентів, якими б різноманітними вони не були.

Заняття з екзаменаційної підготовки зовсім інші. На цих заняттях у студентів одна мета – скласти іспи, наприклад IELTS, TOEFL, FCE, CAE CPE. Студентам може знадобитися здати іспит або отримати певну оцінку для зарахування до університету або для роботи. Хоч  всі спити різні за форматом, заняття будуть схожими за структурою. Переважно студенти будуть вивчати та відпрацьовувати стратегії, які потрібні для того аби скласти той чи інший іспит. Це ні в якому разі не означає, що заняття будуть нудні. Просто викладачам, які готують до  іспитів,  доводиться докладати трохи більше зусиль, щоб їхні уроки не були сухими та нудними.

Міф 3. Усі екзаменатори на міжнародних іспитах – носії англійської мови.

Щороку іспити з англійської складають понад 12 мільйонів людей. Для такої кількості кандидатів у всьому світі дуже важко забезпечити відповідну кількість екзаменаторів – носіїв мови. Саме тому усі екзаменаційні комісії відбирають екзаменаторів за певними правилами.
Існує ряд універсальних вимог до екзаменаторів, які приймають міжнародні іспити з англійської. Вони стосуються як “нейтівів”, так і тих, для кого англійська не рідна мова. Усі екзаменатори проходять спеціальне навчання,  також їх контролюють таким чином, щоб це гарантувало однакове ставлення до усіх кандидатів, які складають іспити. Екзаментари керуються критеріями оцінювання, що дозволяє кожному отримати об’єктивний результат. Немає різниці хто оцінюватиме письмо чи говоріння. У випадку з письмом, наприклад, на кембриджських іспитах письмові роботи перевіряються у Кембриджі, а навички говоріння оцінюються екзаменаторами на місці складання іспиту. На деяких інших іспитах, до прикладу в IELTS, усна частина іспиту записується на диктофон та надсилається до Великобританії. Тому існує шанс, що і нейтіви будуть перевіряти вашу усну відповідь. А екзаменатор, який проводить усний іспит, лише ставить питання.

Крім того, екзаменатори постійно мають підтверджувати свою кваліфікацію. Тож по великому рахунку країна походження екзаменатора немає значення. 

Міф 4. Існують центри (міста, країни), де можна отримати вищий бал за той чи інший іспит.

Скажу одразу, що я теж про таке вперше почула, коли складала іспит IELTS Academic. На той час я проживала у Південно-Східній Азії, і просто так вийшло, що роботодавець вимагав від мене скласти іспит з англійської. Відверто кажучи, у мене було дуже мало часу на підготовку, тому я навіть не задумувалася чи легше мені буде його там складати чи ні. Коли я приїхала в центр в день іспиту, я побачила там дуже багато китайців. І під час розмови з іншими кандидатами з Польщі дізналася, що китайці свято вірять, що в Таїланді скласти цей іспит набагато легше, ніж у їх рідному Китаї.

Працюючи в цій індустрії зараз, та маючи за плечима досвід складання цього іспиту, можу впевнено сказати, що хтось із тайців чи китайців виявився дуже підприємливим, і вигадав чудовий маркетинговий хід. Доречі, вартість складання іспитів у різних країнах може відрізнятися. Але завдання іспиту – такі ж самі. По-перше, якщо ви складаєте FCE чи IELTS, чи будь-який інший іспит у той самий день, але на іншій стороні планети, завдання будуть однакові і в Україні, і в Таїланді, і усі ці тисячі кандидатів повинні будуть слухати ті ж самі треки, читати ті ж самі тексти, писати есе чи листи на ту ж саму тему тощо. Усі завдання іспитів використовуються лише один раз та гарно оберігаються від стороннього доступу. 

По-друге, система оцінювання міжнародних іспитів гарантує, що усі відповіді оцінюватимуться об’єктивно за певним переліком критеріїв. Ці критерії є на сайті практично кожного екзамену, і кожен кандидат може з ними ознайомитися.
По-третє, кожен іспит має чіткі процедури. Будь яке порушення процедур іспиту, що не відповідає стандарту, дуже строго карається, аж до позбавлення центрів ліцензії на проведення іспитів та закриття. Тому центри, які дбають про свою репутацію, не будуть цим займатися.

Міф 5. Не потрібно складати іспити з низьким рівнем англійської.

Так найчастіше думають батьки молодших школярів, які вважають що їх доньці чи сину в такому віці не потрібен міжнародний сертифікат, а також дорослі, які думають, що іспити потрібні лише для того, щоб влаштуватися на роботу чи поступити в університет. 

Втім іспити – чудовий спосіб побачити прогрес своєї дитини чи свій, якщо ви вивчаєте англійську. Крім того вони реально відображають результат ваших інвестицій – витраченого часу та грошей. 

Ми не знаємо напевно скільки іспитів нашим дітям доведеться складати впродовж життя. А такі іспити як Cambridge English: Young Learners дуже мотивують дітей навчатися далі, адже їх формат user friendly, а завдання готують до виконання схожих завдань на мовних іспитах, таких як  FCE, ЗНО чи ЄВІ. 

Якщо ж ви дорослий, то складання такого іспиту як A2 Key, наприклад, дасть вам перш за все досвід. І ви не будете так сильно хвилюватися, якщо колись вам потрібно буде підтвердити свій рівень B1, B2 чи навіть вище. Адже ви знатимете як виглядають завдання та що потрібно робити на іспиті. Так само, як із дитячими іспитами – це перша фундаментальна сходинка. 

Сподіваємося, нам вдалося вас переконати, що іспити – це зовсім не страшно. А якщо хочете почувати себе впевненими на всі 100%, готуйтеся до міжнародних екзаменів з англійської разом з нами!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як виконувати завдання Use of English на іспитах з англійської?