It happened about 80 miles north of Kyiv, the republic's capital. The announcement said one of the reactors at the Chornobyl nuclear power station has been damaged…
Так у ранкових новинах телеканалу CNN повідомили про аварію на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
Світ почав здогадуватись, що ця надзвичайна подія може бути дечим значно більшим і небезпечнішим, ніж очікувалось. Вперше до цих здогадок прийшли хіміки швейцарської АЕС Форсмарк.
Усі детектори буквально «волали» про надвисокий рівень радіації. Це спантеличено списували на поломку, доки на зміну не вийшли нові працівники, чиє взуття було критично забруднене радіацією. Наслідки найбільшої техногенної катастрофи зрештою дісталися Європи.
В умовах, коли СРСР вдавалися до методів замовчування і приховування, обмежували доступ до інформації про Чорнобиль, повний опис тих подій та їхнього впливу не лише на екологію, а і суспільство, державу, політику, та зрештою — розпад Союзу, ми знаємо завдяки боротьбі за інформацію та численним роботам істориків.
У цьому блозі розповімо про одну з таких — книгу Сергія Плохія, професора Гарвардського університету, українсько-американського історика, який досліджує Східну Європу. Його книга ‘Chernobyl. History of a Tragedy’ є однією з тих, які слід читати в першу чергу, аби зрозуміти події 26 квітня 1986 року та їхній вплив на світову історію.
Важлива лексика про Чорнобиль
Чому книга Плохія вагома в цій темі? Насамперед тому, що не так багато праць, доступних для пересічного читача, повністю описують події з повною хронологією chronology, timeline та причинно-наслідковими звʼязками. cause-and-effect relationships
Професор переповідає не особисті емоційні історії людей, а історію катастрофи: як вона торкнулася економіки, міжнародного права, internatinal law та вплинула на розпад Радянського союзу. collapse of the Soviet Union
Також роль грає те, що книга вийшла друком у 2018 році, і в ній враховані найновіші події навколо Чорнобиля, як, наприклад, будівництво нового саркофага. sarcophagus
У тексті вище ви вже побачили виділені слова, які регулярно трапляються не лише в книзі, а й в усіх матеріалах на тему Чорнобиля.
Пропонуємо подивитися на список такої лексики:
- nuclear power plant — атомна електростанція;
- radiation — радіація;
- contamination — забруднення;
- damages — пошкодження;
- malfunctions — несправності;
- emergency diesel generators — аварійні дизельні генератори;
- facility — обʼєкт;
- relocation — переселення, переїзд;
- reactor confinement — ізоляція реактора, укриття;
- Chernobyl Exclusion Zone — Чорнобильська зона відчуження.
Англомовне видання ‘Chernobyl. History of a Tragedy’ можна придбати в більшості популярних українських книгарень, а також в електронному форматі онлайн.
Також рекомендуємо прочитати книгу нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва». Вона побудована на історіях жертв катастрофи, англійською її можна знайти за назвою 'Chernobyl Prayer. A Chronicle of the Future'.
Тепер зануримось у перебіг подій та дізнаємось, якими були перші повідомлення в іноземних ЗМІ про Чорнобильську катастрофу.
Перші згадки про катастрофу у світових ЗМІ
В сюжетах про вибух на АЕС офіційної інформації було мало. Перше повідомлення в радянських ЗМІ зʼявилося лише 28 квітня, тодішній очільник СРСР Горбачов виступить зі зверненням лише 14 травня однак жодних деталей чи серйозних оцінок аварії не давали.
Тому журналісти намагалися дізнатися хоч якусь інформацію. До прикладу, таким був сюжет CBS Boston:
‘The soveits are saying little, but what is known is a cause for concern’. Ведуча каже, що the soviets, тобто «радянці», таким словом на Заході називають усіх представників СРСР, розповідають небагато. А те, що вже відомо, є причиною для занепокоєння.
Особливо звернімо увагу на це речення:
The nuclear reactor believed damaged is located 80 miles north of Kiev, the Ukraine capital.
Сфокусуймось на тому, що нині ні Kiev, ні the Ukraine не є правильними.
По-перше, коректне написання назви столиці України — Kyiv — транслітерація саме з української мови.
По-друге, назви держав не вживаються з артиклями:
- the France, the Poland, the Ukraine ❌
- France, Poland, Ukraine ✅
Для всіх сюжетів та матеріалів, про які ми тут згадаємо, на той час це було нормою. Проте зараз правило змінилось, а от звичка казати the Ukraine, на жаль, залишилась. Тому важливо нагадувати про це іноземцям та не потрапляти у пастку самим.
Крім того, коректна транслітерація з української мови назви міста Чорнобиль — Chornobyl, але не Chernobyl.
Хоча, на жаль, навіть у власних назвах популярних фільмів чи серіалів досі використовують другий варіант.
In terms of the amount of radiation that got out, and the distance it has gone, the people close to this plant must have gotten much higher doses than anything ever imagined.
У сюжеті один з науковців зазначив, З огляду на кількість радіації, яка вийшла назовні, і відстань, яку вона пройшла, люди поблизу цієї станції отримали набагато більші дози (радіації), ніж будь-коли можна було собі уявити. що високий рівень радіації у скандинавських країнах не ніс небезпеки для здоровʼя людей. Але вона точно була для тих, хто перебував ближче до епіцентру вибуху. Хоча й ті, хто були в зоні ризику, не усвідомлювали цього.
The first to see what had happened were the scores of men who were fishing in the cooling pond of the power station on that warm April night… Two of the fishermen were very close to Unit 4, a mere 260 meters from the turbine hall…
As fire rose higher and higher from the ruins of the reactor, they kept on fishing. They were hardly in a position to appreciate the significance of what they had witnessed: a nuclear star had fallen onto the earth, poisoning the land and water nearby, their catch, and the two fishermen themselves. They saw everything but realized nothing. They were the first but not the last to fail to grasp the reality.
Якщо уривок з книжки Плохія про перших очевидців катастрофи надто складний, можете переглянути його переклад тут. Першими, хто побачив, що сталося, були десятки чоловіків, які тієї теплої квітневої ночі ловили рибу в ставку-охолоджувачі електростанції... Двоє з рибалок були дуже близько до четвертого енергоблоку, всього за 260 метрів від машинного залу. У той час як вогонь піднімався все вище і вище з руїн реактора, вони продовжували ловити рибу. Вони навряд чи були в змозі оцінити значення того, свідками чого вони стали: впала ядерна зірка, отруївши землю і воду поблизу, їхній улов і самих рибалок. Вони все бачили, але нічого не зрозуміли. Вони були першими, але не останніми, хто не зрозумів реальності.
Про наслідки катастрофи лише здогадувались і на шпальтах популярних газет, до прикладу Washington Post або The New York Times.
Зокрема, з тексту The New York Times можна зрозуміти, що інформацію приховували не лише від зовнішнього світу, а і всередині Союзу.
У матеріалі йдеться, що британський репортер, який повернувся з Києва, 'reported seeing no activity in the Ukrainian capital that would suggest any alarm', тобто, повідомив, що не бачив жодної активності в українській столиці, яка могла б викликати тривогу.
- No other information was immediately available from the area. But reports from across Scandinavia, areas more than 800 miles to the north, spoke of increases in radioactivity over the last 24 hours — Жодної іншої інформації з цього району одразу не надходило. Але повідомлення з усієї Скандинавії, з районів, розташованих більш ніж за 800 миль на північ, свідчили про підвищення радіоактивності за останні 24 години.
Крім того, можна подивитися ще більше коментарів із субтитрами в аналітичному сюжеті, який вийшов на каналі ABC 28 квітня 1986 року.
Цитати з книги ‘Chernobyl. History of a Tragedy’
Недостача інформації була в усьому, і навіть для тих, хто безпосередньо був причетний до подій 26 квітня. Ось що пише Плохій про рятувальників, які першими прибули до обʼєктів АЕС за 5 хвилин після вибуху:
They were trained to extinguish everyday fires and enter rooms and buildings full of smoke; no one had ever explained to them how to deal with radiation, even though their fire station was near the power plant.
Отож, навіть пожежники не знали, як правильно поводитися з радіацією, оскільки вони тренувалися гасити лише звичайні побутові пожежі. Навіть попри те, що вони працювали в місті поряд з АЕС.
Наслідком для всіх людей на станції стало radiation sickness, або radiation poisoning — радіаційне опромінення.
He (Belokon — the local doctor) called his superiors and asked for potassium iodide, a drug that protected the thyroid from radiation. They were skeptical at first, until they saw the first patients sent by Belokon, and then they sent the drug. There was no longer any doubt that they were dealing with radioactive poisoning. But no one knew how high the level of radioactivity was.
Переклад цитати дивіться тут. Він (Білоконь — місцевий лікар) подзвонив своєму начальству і попросив йодид калію — препарат, який захищає щитовидну залозу від радіації. Спочатку вони поставилися до цього скептично, поки не побачили перших пацієнтів, яких прислав Білоконь, і тоді вони надіслали препарат. Сумнівів у тому, що вони мають справу з радіоактивним отруєнням, вже не було. Але ніхто не знав, наскільки високим був рівень радіації.
Ще довго ні працівники АЕС, ні найбільш відповідальні особи не могли повірити в те, що вибухнув саме реактор.
- Everyone was afraid of being accused of spreading panic, and everyone was glad to defer to the higher authorities to make a decision — Всі боялися, що їх звинуватять у поширенні паніки, і всі були раді перекласти всі рішення на плечі вищих інстанцій;
- The top officials wanted to avoid panic, but, even more, they were trying to avoid responsibility for ordering an evacuation — Вищі посадовці хотіли уникнути паніки, але ще більше вони намагалися уникнути відповідальності за наказ про евакуацію.
Ще кілька вибухів сталися 26 квітня після 21:00.
The explosions might be the first indications of a much bigger blast to come: they had no choice but to wait and see. But even without further explosions, those that occurred between 9:00 and 10:00 p.m. had put the population of the city in greater danger than it had been in during the day.
Переклад цього уривка за потреби можете подивитись тут. Ці вибухи могли бути першими ознаками набагато сильнішого вибуху, що наближався: у них не було іншого вибору, окрім як чекати і спостерігати. Але навіть без подальших вибухів, ті, що сталися між 21:00 і 22:00, поставили населення міста в ще більшу небезпеку, ніж вдень. Попри все, що сталося, рішення про евакуацію населення прийняли лише за годину після цього.
Плохій пише, що врешті всім довелося визнати, що витік радіації таки стався. Та разом з тим Радянський Союз мовчав.
The tradition of complete secrecy about the nuclear program, the regime’s unwillingness to admit disaster after having prided itself on being the first to build a nuclear power plant and successfully managing the peaceful atom (incompetence in that regard had hitherto been attributed only to the United States and the capitalist world), and, finally, concern about unleashing panic and a resulting inability to mobilize the resources needed to fight the disaster — all that came together in the deafening official silence that prevailed for the first days after the explosion.
Ви можете переглянути переклад тут, Традиція повної секретності ядерної програми, небажання режиму визнати катастрофу після того, як він пишався тим, що першим побудував атомну електростанцію і успішно управляє мирним атомом (некомпетентність у цьому питанні досі приписувалася лише Сполученим Штатам і капіталістичному світу), і, нарешті, побоювання викликати паніку і, як наслідок, нездатність мобілізувати ресурси, необхідні для боротьби з катастрофою, — все це об'єдналося в оглушливому офіційному мовчанні, яке панувало протягом перших днів після вибуху. а також подивитися на ще кілька важливих цитат з книги:
Abroad, the continuing war in Afghanistan weighed heavily on Soviet finances and damaged the image of the USSR in the international arena — За кордоном, війна в Афганістані лягала важким тягарем на радянські фінанси і завдавала шкоди іміджу СРСР на міжнародній арені.
- At home, the Chernobyl explosion had punched another big hole in the Soviet budget and further damaged the international prestige of the country and its new leader — Усередині країни вибух на Чорнобильській АЕС пробив ще одну велику діру в радянському бюджеті й ще більше підірвав міжнародний престиж країни та її нового лідера.
As news of the radioactive cloud moving beyond the Soviet Union reached the European public, politicians and ordinary citizens alike began sounding the alarm about immediate and long-term consequences — Коли новина про рух радіоактивної хмари за межі Радянського Союзу досягла європейської громадськості, політики і пересічні громадяни почали бити на сполох щодо негайних і довгострокових наслідків.
- In Ukraine, where the political elites were still far from seriously considering the possibility of separation from Moscow, but where the impact of the Chernobyl disaster had become an urgent issue, antinuclear activism not only survived the elections of 1990 but grew in strength — В Україні, де політичні еліти все ще були далекі від того, щоб серйозно розглядати можливість відокремлення від Москви, але де наслідки Чорнобильської катастрофи стали нагальною проблемою, антиядерний активізм не тільки пережив вибори 1990 року, але й став ще сильнішим.
With tests revealing that the cesium-137 around Chernobyl is not decaying as quickly as predicted, scholars believe that the isotope will continue to harm the environment for at least 180 years... Other radionuclides will perhaps remain in the region forever — Тести показали, що цезій-137 навколо Чорнобиля розпадається не так швидко, як передбачалося, і вчені вважають, що ізотоп продовжуватиме завдавати шкоди навколишньому середовищу щонайменше 180 років... Інші радіонукліди, можливо, залишаться в регіоні назавжди.
Це лише маленька частина всіх подій, які Плохій описує у своїй книзі. Ми рекомендуємо все ж прочитати її, адже впевнені, вона допоможе не лише підтягнути англійську, а й дізнатися нові факти про Чорнобильську катастрофу, які багато з нас ніколи не чули.
Так, мова в книзі досить складна, адже стосується специфічної теми. Однак, ви можете зберегти собі її в читацький вішлист, аби через деякий час, підтягнувши рівень англійської, до неї повернутись.
А поки можете подивитися інші матеріали на цю тему, адже вона ніколи не втрачає актуальності та вкотре нагадує нам про жахливі наслідки існування тоталітарних режимів, які впливають на людство впродовж десятиліть.
Що почитати й подивитись про Чорнобиль англійською
Ми вже згадували про Світлану Алексієвич та її роботу ‘Chernobyl Prayer. A Chronicle of the Future’.
Також скоріш за все ви чули про серіал від HBO, який також офіційно доступний на українських стрімінгах.
Крім цього, поповнимо список такими рекомендаціями:
🔵 якщо подобаються подкасти, послухайте уривок з інтервʼю Сергія Плохія, де він розповідає про Чорнобильську катастрофу. У відео є англійські субтитри з автоматичним перекладом на українську;
🔵 для читання оберіть сайт Ukraïner та проєкт ‘Chornobyl Exclusion Zone: all expedition materials’;
🔵 а також, за можливості, подивіться археологічну оперу Chornobyldorf про апокаліпсис після катастрофи, яка за версією Music Theater Now увійшла в шістку найкращих опер світу.
У 2024 році Україна та світ вшановуватиме памʼять 38 роковини трагедії на ЧАЕС.
Наразі у нас є багато інформації та досліджень катастрофи, тож Україна та світ мусять приділяти увагу осмисленню того, що відбулось. Пройшло багато часу, проте наслідки катастрофи досі відчутні, а «білі плями» в історії — не заповнені.
Звісно, важливо дізнатись про перебіг подій, зробити власні висновки та показати світові своє бачення трагедії, до якої ми маємо безпосереднє відношення. Адже саме зараз, під час російської агресії, ми маємо щодня нагадувати іноземцям до чого призводить ігнорування та нехтування безпекою.
І звісно ж, це неможливо без знання мови міжнародного спілкування, якою створено безліч змістовних наукових робіт та досліджень Чорнобильської катастрофи, — англійської. Запрошуємо вивчати її з Grade і досягати свого на світовій арені разом!
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)