Пишемо правильно: Ukraine, not THE Ukraine, Kyiv, not Kiev та інші

Барак Обама у 2014 році обмовився, сказавши про «situation in the Ukraine». Тоді, коментуючи обмовку президента, колишній посол в Україні Вільям Тейлор зазначив, що «The Ukraine» було назвою України в радянські часи, а нині це країна, окрема нація та визнана держава, тому правильно – просто Ukraine.

Ані в російській, ані в українській мові немає визначених артиклів (функцію невизначеного артикля може виконувати займенник якийсь).

Є багато прикладів, коли артикль the в назві цілком доречний:

• У назві країни, яка водночас є й географічною назвою. Наприклад, група островів (the Philippines).
• Назва окремого регіону всередині країни (the Northeast).

Артикль the — це той маркер, який відрізняє Сполучене королівство (The United Kingdom) від усіх інших королівств. Окрім того, в англійській the практично завжди додається до назв річок (the Mississippi river), і деякі однойменні країни довгий час зберігали артиклі, як було з the Congo.

У назвах країн у множині також є артикль (the United States, the Netherlands).

Артикль у назві The Ukraine відсилає до часів ще до 1991 року: перш ніж наша країна здобула незалежність, англійською вона офіційно називалася the Ukrainian Soviet Socialist Republic. Як пояснила Тамара Галло Олексі (Tamara Gallo Olexy), президент Ukrainian Congress Committee of America (Українського конґресового комітету Америки), коли вона чує the Ukraine, у неї виникає враження, наче «ми частина якоїсь іншої країни, її території». 

Є ще одна теорія, яка пояснює, чому артикль закрався до англійської назви України. За словами етимолога Анатолія Лібермана, професора Університету Міннесоти, ті, хто говорили the Ukraine, судячи з усього, знали, що це слово означає прикордонну територію, околицю, і мали на увазі під the Ukraine саме це. «За останні 20 років Україна втратила артикль у своїй назві, і це у відомому сенсі прояв лінгвістичної незалежності в Європі, вельми символічний». 

Kyiv not Kiev

У колишнього посла Вільяма Тейлора був ще один лінгвістичний pet peeve (англ. «улюблена мозоль», «хвороблива тема»), якого він прагнув позбутися, коли працював в Україні: написання столиці України як Kiev, а не Kyiv. Kiev — це транслітерізація з російської, а Kyiv — з української. 

Саме стараннями Тейлора, який звертався до багатьох урядових відомств США, у тому числі до Географічного бюро та МО, вдалося-таки вписати Kyiv до офіційних документів Держдепартаменту. 

Зі свого боку українське МЗС проводило громадську кампанію #KyivNotKiev, створену запевнити зарубіжні медіа змінити написання української столиці. 

У підсумку два роки тому Бюро географічних назв США оголосило, що офіційно змінює англійське написання на Kyiv.

Першими серед інформагентств цей приклад взяли до уваги Associated Press. У своїй заяві одна з найбільших медіакомпаній заявила, що «хоча АР притримується традиційного написання щодо багатьох географічних назв, у тому числі Rome, Moscow і Warsaw (а не Roma, Moskva, Warszawa), ми вважаємо назву Kyiv, яка характерна для української мови, важливою, оскільки це більше пов’язане із сьогоднішнім статусом України». Надалі за прикладом АР підтягнулися Wall Street Journal, Washington Post, Telegraph, BBC та інші.

Перші спроби зафіксувати англійську назву Kyiv були зроблені ще в середині 90-х, але міжнародна спільнота тоді не сприйняла це надто серйозно – і більш звичне для інших країн Kiev зберігалося ще довгі роки. 

Аж до початку 2014 року здебільшого ніхто не замислювався, у чому тут суть, відмахуючись від призову адаптувати український напис як від надто націоналістичного. У якості аргументів найчастіше звучало все те ж саме: мовляв, ніхто не вимагає змінити Moscow на Moskva чи Rome на Roma. 

Проте тут доречніше провести паралель з іншим постколоніальним ребрендінгом. Як тільки острів Цейлон перестав бути складовою частиною Британської імперії, він став називатися Шрі-Ланкою, а індійське місто Бомбей дістало назви Мумбаї.

Інші українські топоніми

З іншими назвами українських міст справи такі ж складні. Англійська нині допускає два варіанти назв: транслітеризовані з української та з російської. Наприклад:

Загалом, для міст, сіл та назв місцевого значення використовуються офіційні правила транслітеризації.

Для річок, які протікають не лише на території України, а й в інших країнах, в англійській є сталі назви. Загальновживана назва річки Дніпро – Dnieper (а в кожній країні, де вона протікає, для неї свої назви: російська Dnepr, білоруська Dnyapro/Dnyepr та українська Dnipro). Річка Сіверський Донець найчастіше називається просто Donets, Південний Буг – Southern Bug, а Дунай зветься Danube (/ˈdæn.juːb/). Правильні англійські назви наших морів – це the Black Sea (Чорне море) та the Sea of Azov (Азовське море).

Без аналогів

В українській мові є назви, для яких в англійській не знайшлося точних аналогів, тому використовуються оригінальні:

• рушник – rushnyk
• писанки – pysanky
• козак – cossak
• вареники – varenyky (іноді використовують неточну назву dumplings)
• налисники – nalysnyky
• борщ – borscht
• горілка – horilka

А деякі українські слова англійська взяла собі: