Graded language: чому деякі студенти ненавидять ваші заняття?

Сьогодні поговоримо про досить поширену проблему: як викладач англійської може ненароком саботувати успіх своїх студентів та як викладач сам може ускладнювати собі життя? Це помилка, яку повторює дуже багато колег, і стосується вона того як ви доносите інформацію до своїх студентів: пояснення, інструкції до завдань, фідбек, тощо. Скажу відверто, до проходження курсу CELTA, я теж не особливо переймалася цим питанням: grading your language.

Що таке graded language? 

Насправді все просто: коли викладач grades his/her language, він розмовляє англійською на тому ж рівні або на трошки вищому рівні від того, на якому перебуває його студент. Ваше мовлення має бути зрозумілим, але не занадто легким для певного рівня студентів. 

Що роблять неправильно багато викладачів? Вони розмовляють на досить високому рівні, часто не зрозумілому і недосяжному для студентів. Студенти, в свою чергу, не можуть збагнути, про взагалі йде мова, і що від них хоче викладач. Далі виникає розчарування, не лише у того, хто слухає, але й у того, хто говорить. Тоді викладач може жалітися, що студенти його ігнорують, не реагують на нього, не слухають, не бажають вчити його предмет. Часто звинувачення летять саме в бік студента, коли проблему створив сам викладач. 

Загалом, диференціювання мови – це коли ви спрощуєте сказане: говорите повільніше, використовуєте простішу граматику та лексику. Так само відбувається  і з читанням, оскільки багато вчителів люблять використовувати graded readers на уроках англійської або щось на зразок Breaking News English, де новини спрощуються відповідно для різних рівнів.

За диференціюванням мовлення викладача стоять дві теорії, про які необхідно згадати. 

• Теорія 1. Стівен Крашен та Comprehensible Input. Одним з головних принципів оволодіння мовою є ідея зрозумілого інпуту (“i+1”), завдяки якому учні можуть розуміти мову трохи складнішу , ніж їх власний рівень на даний момент. Це є основним положенням «Природного підходу до засвоєння мови» Стівена Крашена. Згідно цієї гіпотези,  студенти покращують своє знання мови, коли вони розуміють вхідний мовний матеріал (language input), який не набагато перевищує їх поточний рівень. Крашен називав цей вхідний рівень «i + 1», де «i» означало вхідний мовний матеріал, а «+1» – наступний щабель засвоєння мови. Крашен є великим прихильником екстенсивного читання та прослуховування матеріалів, які є дещо складнішими. Студенти можуть отримати цей інпут за допомогою читання або прослуховування подкастів, телевізійних шоу тощо, де використання мови відбувається на вищому рівні, ніж у них. Втім, засвоєння також може відбуватися на уроці, коли  говорить викладач та більш досвідчені напарники, з якими працює студент.
• Зона проксимального розвитку Виготського. Він стверджує, що реальне навчання може мати місце, якщо те, що вивчається – дещо перевищує поточні здібності студента. Студентові також може допомогти вчитель або інший студент. Наше використання мови ідеально підходить для цього, якщо мова викладача трохи перевищує рівень, на якому зараз перебувають студенти. За необхідності ми можемо допомогти їм досягти цього дещо вищого рівня.

Як викладачу ускладнити життя собі та студентам?

Використовуйте складні слова та вирази. Наприклад, студентові рівня intermediate потрібно сказати що на малюнку. Це можна зробити так: 

• This is a large jug.

Втім дехто б сказав щось на зразок: 

• This is an exquisitely massive container.

В другому випадку викладач використав занадто складну лексику для студента замість того, щоб подумати, на якому рівні він знаходиться, і підлаштувати свою мову відповідно. Замість “massive”, скажіть “really big”, “super large”.

Заходьте в аудиторію і розмовляйте так швидко, як тільки можете. Іноді викладачі говорять англійською в надто швидкому темпі, і потім дивуються, чому студенти не відповідають на питання.  Насправді, такими діями лише все ускладнюється. Все, що потрібно зробити, – трохи сповільнитися. Це не означає, що потрібно говорити занадто повільно. Втім існує велика різниця між природним темпом та тим, як інколи одні люди розмовляють з іншими, вважаючи їх недалекими. 

Говоріть на повну гучність. Декотрі колеги вважають, що розуміння студентів залежить від того, наскільки голосно ви розмовляєте на занятті. Ви й справді думаєте, що чим гучніше, тим зрозуміліше? 

Насправді ви можете розриватися, але якщо ваші слова, граматика та структури речень не відповідатимуть рівню студента, можете хоч тріснути, він вас не зрозуміє. 

Що відбувається? Замість того, щоб зосередитися на занятті, студенти моляться, щоб ви їх не підняли і не спитали. І це природна реакція. Думаю, більшість може пригадати такого вчителя у своєму житті. 

Використовуйте побільше слів-зв’язок та слів-паразитів. Деякі колеги занадто часто говорять слова, з яких вже можна скласти “топчик”. Наприклад, “um”, “you know”, “well”, “urrrr”, “yeah”. Моє слово-паразит “okay”. 

Іноді усе це нероздільно вимовляється з іншими словами. І студент починає думати: “Це щось нове чи я вже це знаю?”

Говоріть як робот. Інша проблема – деякі вчителі говорять настільки чітко, що стають схожими на роботів чи Tom Cat toy. Нічого доброго немає, коли мовлення викладача звучить неприродно. Студенти починають за вами повторювати та розмовляти так, як і ви. Нерозуміння завжди можна побачити в очах студентів. І якщо вони щось не зрозуміли, напишіть це на дошці та проговоріть це разом. Особливо, що стосується connected speech.

Final tips

Якщо ви вже переконалися, що graded language – це добре, ось кілька простих кроків, які допоможуть вам диференціювати власне мовлення:

• Говоріть повільніше.
• Використовуйте простішу граматику.
• Подумайте про простішу лексику, особливо для початківців.
• Використовуйте природну англійську мову (не опускайте артиклі, наприклад).
• Скажіть по-іншому, якщо ваші учні не розуміють з першого разу, що ви сказали.
• Дайте студентам трохи подумати, щоб обробити почуте (або прочитане).
• Не ставте клеймо невдах на своїх студентах. Те, що вони не розмовляють англійською, не означає, що вони нерозумні!
• Вводьте нову лексику поступово, адже саме так люди пізнають усе нове!