Сучасний глобалізований світ підштовхує людей до постійного саморозвитку, покращення своїх професійних навичок й вивчення англійської мови. Однак у дорослому віці набагато складніше навчатися, адже значну частину часу займає робота й інші обовʼязки.
Для того, щоб досягнути бажаних результатів потрібні неабиякі зусилля та мотивація. Саме це було в Олени Мигашко, яка після підготовки у Grade склала Кембриджський іспит CAE на 199 балів.
Ми розпитали Олену про її шлях до володіння мовою на рівні С1, враження від навчання у нашому центрі та досвід проходження тестування за кордоном. Переконані, що історія нашої студентки та її особисті лайфхаки надихнуть вас впустити англійську у своє життя!
Про роки вивчення англійської
Я почала предметно вчити англійську приблизно три роки тому. Це був хаотичний процес зі зміною багатьох шкіл і репетиторів. Інколи займалася сама, зокрема читала англомовну пресу. Це дуже хороший спосіб поповнити словниковий запас, тож усім раджу.
Проте, де б я не навчалася, постійно бачила одне й те ж саме: людей, які хотіли вивчити мову, але їм було складно поєднувати це з роботою та особистим життям. Буває до кінця курсу на чотири місяці в групі залишалося у два рази менше студентів.
Люди кидали навчання, зупиняючись орієнтовно на середньому рівні. У мене ж була мета не застрягнути, а дістатися рівня С1.
Для яких цілей потрібна англійська?
Хоча я живу в Києві, але працюю журналісткою у харківському виданні Gwara Media. До повномасштабного вторгнення ми писали про креативні індустрії, інновації, культурні проєкти. Минулого року вирішили змінити тематику й висвітлювати війну в Харкові та області.
Запустили англомовну версію сайту з метою публікувати тексти для закордонної аудиторії. У мене був непоганий рівень на той момент, я б сказала, слабенький С1.
Я почала писати тексти англійською й зрозуміла, що мені, як журналістці, дуже потрібна хороша англійська, аби професійно й у деталях розповідати про те, що відбувається. Тому я була дуже вмотивована.
Також у мене були думки про навчання на магістратурі за кордоном. Не впевнена, що це буде найближчим часом, але це також причина, чому мені важливо мати високий рівень англійської.
У мене був вибір між IELTS і Кембриджським іспитом. Втім мене привабило те, що CAE не має терміну дії. Подумала, навіть якщо не поїду вчитися або зроблю це не цього року, то зможу додати результат тесту то свого CV і він буде вічно актуальним.
Про шлях до Grade й екзаменаційну підготовку
Я давно знала про існування Grade, як про центр, де складають міжнародні іспити. Дуже хотіла навчатися тут й поступово втілила це бажання. Спочатку пройшла двомісячний розмовний курс, який був схожий на розширений speaking club. Мені дуже сподобалося. Вже згодом записалася на курс з підготовки до CAE.
Ми насправді добре підготувалися. У мене був дуже великий словниковий запас і на заняттях ми робили складніші завдання, ніж були на іспиті. Це мене приємно здивувало й порадувало.
Думала, що отримаю нижчий результат, але склала іспит на 199, тобто мені не вистачило одного балу до С2.
Олена проходила підготовку до іспиту CAE в групі Анни Бас, яка бачила мотивацію та відповідальний підхід своєї студентки до навчання.
Олена мала ціль і невпинно йшла до неї. Вона завжди враховувала фідбек у письмових завданнях, ставила питання щодо моїх коментарів і виправлень, розбиралась у них, а також старалась вжити лексику із нашого підручника та занять, що лише додавало балів до її результату. Олена готувалась свідомо і цілеспрямовано. Як на мене, це і стало запорукою її успіху.
Про навчання онлайн під час блекаутів
Я проходила курс онлайн і це дуже зекономило мені час, адже не треба було діставатися до центру. Єдине, чого не можна було уникнути, це проблем зі світлом, які були на той момент в Україні. Олена готувалася до іспиту в зимовий період
Здається, одна дівчина з групи була із Заходу України, я перебувала в Києві, а інші студенти — за кордоном. Звісно, мені було сумно, що у нас все погано у звʼязку з блекаутами.
Проте проблеми зі звʼязком — це єдиний ризик. Все інше мені дуже сподобалося, навчання онлайн не відрізняється від офлайн-занять.
Думаю, це також залежить від вчителя, наскільки цікаво він зможе вибудувати урок і поставити запитання так, аби людям хотілося говорити.
Мені було дуже комфортно з викладачкою Анною Басс. До речі, я навіть помітила, що ми ставимо вподобайки на одні й ті ж меми в Instagram 😄
Труднощі реєстрації на іспит у Польщі
Процес реєстрації був непростим. У мене є знайомі, які евакуювалися в інші країни й там склали іспити.
Проте не було інформації про випадки, щоб люди, які перебували в Україні, складали такий іспит. Тож це був дивний шлях, який я проходила сама.
Спочатку з блогу на сайті Grade дізналася про центри, які приймають іспити за кордоном. Вартість тестування була дорожчою приблизно у 2-2,5 раза, ніж у Києві.
Я порівняла ціни у різних країнах й зупинилася на Польщі, адже вона виявилася найдешевшою. Для тестування обрала Краків з кількох причин.
По-перше, на потрібну мені дату в інших містах не було вільних місць. Для мене був інсайт, що треба бронювати дату іспиту за 3-4 місяці, інакше є ризик не знайти підхожий день і чекати ще пару місяців.
Також для мене стало несподіванкою, що на той момент у звʼязку із забороною Нацбанку України не дозволялося робити SWIFT платежі ні за що, крім медицини чи навчання в школі або університеті. Я мала подругу в Кракові й мені довелося просити її переказати кошти за мій іспит на польський рахунок. Після реєстрації на іспит є близько тижня, щоб заплатити.
Тому моя порада тим, хто хоче складати саме цей тест — бронюйте дату за три місяці та перевірте всі деталі щодо оплати.
Крім того, British Council Poland не могли зареєструвати мене автоматично через відсутність польської адреси та номеру. Коли я вводила український номер, форма не спрацьовувала. Я написала їм для того, щоб владнати цю ситуацію.
Тож мені ще до іспиту знадобилося навичка правильного написання електронних листів. У результаті вони вручну вводили мої дані в систему. Можливо в інших країнах такої проблеми немає, але в Польщі я з нею зіштовхнулася.
Як пройшов іспит?
Мій іспит був розбитий на два дні. Спершу я складала усну частину, а все інше — наступного дня, хоча зазвичай відбувається навпаки.
Speaking був не складний, його приймали поляки, а не британці чи американці. У мене запитали, чому ви в Польщі та скільки років вчите англійську мову. Запитання були дуже прості, ми багато разів проговорювали їх на заняттях у Grade, тож нічого складного для мене не було, я була дуже добре підготовлена.
До речі, цікавий момент. Якщо реєструєшся на іспит через British Council у будь-якій країні, наскільки я розумію, тобі надають безплатні матеріали для підготовки. Навіть можна надіслати короткі уривки свого speaking чи есе і тобі дадуть невеличкий фідбек.
С1 — не межа
Для мене стало відкриттям, що С1 не дорівнює рівню native speaker. Якщо взяти стару класичну літературу Наприклад, твори Дікенса чи Шекспіра або експертні статті з The New York Times, їх все одно подекуди доведеться читати зі словником навіть на рівні Advanced.
Втім цей рівень прекрасно підходить для більшості робіт та вступу до закордонних університетів.
Так я вступила на магістратуру до The University of Glasgow. Спеціальність — медіаменеджмент. Хочу зрозуміти, як може працювати та забезпечувати свою роботу в Україні медіа, яке обслуговує суспільний інтерес, а не переслідує комерційні цілі.
Зараз я в процесі пошуку фінансування, адже навчання потребує значних коштів. Проте це дійсно показує, наскільки більше можливостей перед тобою відкрито. Насправді з англійською ти можеш все. Не проблема працювати в закордонній компанії чи вступити в Оксфорд, якщо є така мета.
Навіть просто подорожуючи в англомовні країни або ті, де добре володіють англійською почуваєш себе комфортно, тобі все зрозуміло. Це дуже класне відчуття.
Проте якщо матиму бажання стати професійним редактором, який працює з англомовними текстами, мені треба буде вищий рівень володіння мовою. Тож у мене є амбітний план довчитися до С2.
Поради тим, хто вчить англійську
Не можна зробити сильний стрибок від середнього рівня до високого за чотири місяці чи пів року, який би матеріал вам не давали. Я це відчула. Поряд із вивченням граматики й виконанням вправ, потрібна певна кількість годин для говоріння та самостійного використання англійської.
Це універсальна порада, але мені здається, це найкраще, що можна зробити — якомога більше використовувати мову у той спосіб, який подобається: писати повідомлення друзям, багато говорити, робити все, що завгодно. Це дуже допомагає конструктивно прожити необхідну кількість годин, що виведе вас на інший рівень.
На початку здається, що треба витратити 1,5-2 роки, щоб значно покращити знання, що це довго і неможливо. Проте насправді — це незначний проміжок часу, після проходження якого ви зможете робити багато речей, які не могли раніше.
Навчання дійсно потребує величезної кількості зусиль, а також потрібно постійно платити за курси, але насправді це того варте.
Ви ніколи не пошкодуєте про час, витрачений на заняття, тим більше в такий період, коли вкрай важливо вміти говорити про себе і свою країну мовою, яку зрозуміє велика кількість людей у всьому світі!
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)