Часи змінюються, тож тепер, коли людина тримається на одному місці більш ніж три роки, це вже певний показник.
Андрій Пігарєв працює в Grade Education Centre вже 10 років. Він був одним із перших співробітників центру, почав свій шлях від простого викладача та став екзаменатором і CELTA-тренером. HappyMonday зацікавила історія Андрія, вони розпитали його про мотивацію та кар’єрний шлях.
Оригінал статті можна почитати тут, а ми наводимо текст інтерв’ю нижче. Питання ставила наша інтернет-маркетолог Віра Новікова.
Перший робочий день і перші враження
Андрію, як ви потрапили на роботу до Grade? Ким працювали до цього?
До Grade я працював викладачем у іншій організації. Переважно займався підготовкою до TOEFL, медичною та трохи бізнес-англійською.
Коли з’явилося бажання звідти йти, я зустрів людей, з якими раніше там працював. Ми домовилися про зустріч, і виявилося, що вони шукають викладача, щоби відкрити власні курси.
На зустрічі мені ставили дуже практичні питання: що мені потрібно, щоби почати викладати. У принципі, я вже був готовий переходити до цих людей, тож буквально через місяць приєднався до Grade. По суті, мій шлях тут розпочався у 2008 році.
Пам’ятаєте свій перший робочий день?
На жаль, перший робочий день особливо не пам’ятаю. У нас тоді було всього дві аудиторії: офіс і напроти – робоча аудиторія 37, з яких, власне, і починався Grade. Якщо не помиляюся, у мене було лише дві групи, інший час я проводив індивідуальні заняття.
Спочатку робота була неважка: було багато часу для підготовки та іншого. Але це тривало недовго: пішов набір, прийшли ще групи, і завантаженість виросла.
Як сильно ваше перше враження змінилося за час роботи?
Я скажу, що компанія повністю змінилася. Спочатку вона була невеличкою, тут готували лише до TOEFL і працювали чотири засновники та один-два викладача. Компанія зростала, як і я, ми зростали разом.
А от у плані ставлення, ймовірніше, нічого не змінилося, тому що з керівниками залишилися такі ж дружні та теплі стосунки, які були і спочатку. Тільки тепер ми набагато краще знаємо одне одного.
Як розвивалася кар’єра в компанії?
Grade — це компанія, де я виріс дуже сильно. Однією з причин мого виходу з попереднього місця роботи була відсутність можливості зростати. Там була можливість розширювати викладацькі горизонти: викладати підготовку до TOEFL, медичну англійську, – але не було ніякого вертикального зростання та допомоги з цим. У Grade ситуація абсолютно протилежна, і я вважаю, що це – одна з основних причин, чому я тут уже 10 років.
Я розпочинав викладачем підготовки до TOEFL. Це був мій єдиний напрям, напевне, місяців дев’ять. У вересня 2010 року ми почали набирати групи на підготовку до IELTS, потім додалася ще загальна англійська, а ще через певний час ми підключили прийом та підготовку до Кембриджських іспитів. За мною закріпився, загалом, напрям IELTS, хоча були ситуації, коли доводилося викладати підготовку до інших іспитів.
Через роки чотири мені неочікувано запропонували стати академічним директором, за сутністю – керувати процесом викладання. Мені було дуже приємно: я працював усього чотири роки, і тут така посада. А з іншого боку – було дуже складно уявити об’єм нових завдань та зрозуміти, як із цим працювати. Це було щось абсолютно нове для мене.
Перші півроку на цій посаді були доволі непростими, і я навіть відмовився на певний час від викладання, оскільки розумів, що буде тяжко поєднувати й викладання, і менеджерство.
У певних моментах доводилося себе змінювати, тому що я був більше викладачем, аніж менеджером. Одна справа – коли ти керуєш собою, зовсім інша – коли є викладачі, яким потрібно допомагати зростати та яких потрібно скеровувати.
Я вважаю, що це був цікавий крок уперед, який допоміг мені краще розібратися в собі та власних менеджерських здібностях. Сьогодні вже важко уявити, як би все склалося, якби я не став академічним директором. Загалом, я, напевне, і не був би тим, ким я є зараз. Не хочеться навіть думати про це.
Буквально через пару років після цього в мене з’явилося бажання стати ще і тренером CELTA. Для цього потрібно проходити спеціальний курс Delta. Він тоді вперше відкрився в Grade, і я став його учасником-першовідкривачем.
Через рік, коли я закінчив цикл модулів Delta, я став CELTA-тренером, і це був величезний крок уперед. З 2016 року я займаюся тренерством і, напевне, це досить велика верхівка того, чого можна досягнути в Grade. Я озираюся на свій 10-річний шлях від викладача до тренера CELTA, і це для мене дивовижно.
А що далі? Чи є щось вище CELTA-тренера?
CELTA-тренерство — це дуже серйозний крок, і на даний момент це – те, чим я хочу займатися й у чому розвиватися. Далі можна стати Delta-тренером. Це ще серйозніший крок, але поки що я собі таку мету не ставлю. Поки мені подобається бути CELTA-тренером: я відчуваю, що це моя ніша. Але хтозна… У Grade є люди, на яких можна та потрібно рівнятися!
Розкажіть докладніше про посаду академічного директора.
Академічний директор займається організацією процесу навчання та викладання.
У нас зараз дуже багато викладачів. Коли я ставав академічним директором, у Grade було менш ніж 30 викладачів, і керувати процесом було складно, особливо коли ти робиш це вперше. А зараз у нас є окремі напрями викладання: іспити, викладання для дітей, підлітків, дорослих. Відповідно, кількість викладачів зростає, й одна людина вже не може з цим впоратися. Тому зараз у нас кілька академічних директорів.
До обов’язків академічного директора входить планування нових курсів, організація відвідування, фідбек викладачам, розв’язання поточних питань, пов’язаних з організацією викладання. Плюс методична база: робота з підручниками, їхній підбір, обробка коментарів і порад від власне викладачів. По суті, це повноцінне забезпечення навчального процесу. Це якщо у двох словах – так сказати, верхівка айсберга.
Ще академічний директор займається викладанням та навчанням, пов’язаним із професійним розвитком. Наприклад, якщо говорити про мене, то частина моїх обов’язків полягає в організації Professional Development Days (PDD), коли ми разом готуємо воркшопи та презентації, а потім проводимо їх. Це один зі способів зростання для викладачів у Grade.
Чи допомагає вам зростати сама компанія?
Найбільший стимул, який дає Grade — це віра. Коли вирішувалася моя доля як CELTA-тренера, я не був упевнений, що можу це зробити. Але компанія в обличчі засновників була своєрідним поштовхом, двигуном. Це люди, які вірять у тебе, надають можливості та підтримують ініціативи. Ти хочеш? Зелене світло є – залишається лише працювати та зростати.
Стосунки з колегами і вигорання на роботі
За стільки років колектив для вас, напевне, став другою сім’єю. Розкажіть, які у вас стосунки з іншими співробітниками?
Якщо говорити про людей, з яких розпочалася компанія, то нині ми в теплих, дружніх стосунках. Якщо спочатку це була своєрідна притирка, все ж таки ми різні люди, то майже за 10 років ми навчилися набагато краще розуміти одне одного. По суті, ми завжди знаходили спільну мову, і це не може не подобатися.
У самому колективі є багато нових викладачів, яких я знаю не так добре, тому що зараз набагато менше працюю безпосередньо з викладачами. На щастя, у компанії є можливість знайомитися також неформально, спілкуватися з людьми не лише під час перерв між заняттями, але й на спільних заходах.
Із багатьма в мене теплі, я би навіть сказав, цікаві стосунки. Коли люди можуть одне з одного кепкувати, водночас не ображатися, або коли знаходять час поспілкуватися поза роботою – це багато чого коштує. Атмосфера в компанії допомагає зближатися. Багато хто одне для одного є орієнтиром, помічником або людиною, з якої можна брати приклад. Мені здається, це дуже важливо, коли є змога в когось повчитися, спитати поради чи просто поспілкуватися відверто.
Як досвідченіший колега, наставляєте новачків?
До обов’язків академічного директора входить відвідування уроків викладачів. У цьому, більш формальному плані зв’язок з іншими викладачами є, але нині я займаюся цим менше.
Задіяний у тренінгах для викладачів-менторів, які працюють із новачками. Також проводжу тренінг та наставляю викладачів, які хочуть готувати студентів до IELTS.
Ви постійно працюєте з людьми. Як вам вдається уникати емоційного вигоряння?
Це дуже актуальне питання. За своєю природою я амбіверт: напівінтроверт, напівекстраверт, який у ситуації, коли потрібно спілкуватися, буде спілкуватися, підтримувати спілкування та отримувати від цього задоволення.
Але дуже часто до кінця робочого дня чи тижня, особливо коли багато зустрічей і обговорень, виникає потреба перезарядитися. Буває, приходиш додому – і просто хочеться побути наодинці. Для мене це спосіб перезарядки.
Спілкування в компанії не носить якийсь негативний характер. Просто іноді цього спілкування буває більше, ніж потрібно — адже це необхідність. Але думаю, що 10 років роботи тут є чудовим показником атмосфери. Якби вона була неконструктивною, я би довго не пропрацював би.
Щоби не доводити себе до вигоряння, я виробив дещо на кшталт формули: брати відпустку не раз на рік на цілий місяць, а шматочками протягом року. І якщо виникає ситуація, коли терміново потрібно відпочити – беру пару днів або тиждень — і відпочиваю. Така періодична відпустка дозволяє краще відпочивати та з новими силами продовжувати працювати.
«Рятує» також цікавість до роботи. Бувають ситуації, коли спілкування дуже багато, і ти втомлюєшся. Але коли те, що ти робиш, тобі подобається — це дозволяє знаходити в процесі те, що приносить задоволення – будь то спілкування, відвідування уроків та їх обговорення, підготовка до презентацій.
Коли ви пишалися, що працюєте саме в цій компанії?
Я не буду оригінальним і ще раз повторюсь із приводу CELTA-тренерства. Коли у 2012 році я проходив курс CELTA, до нас приїжджала асесор з Іспанії, і в нашу останню зустріч вона сказала, що, можливо, через певний час ми й самі зможемо стати CELTA-тренерами. Я пам’ятаю цю ситуацію, як зараз: у той момент я просто уявити не міг, що таке взагалі можливо.
Проходить буквально 5 років – це стає дійсністю. Я отримав величезну допомогу від компанії в плані підтримки та віри в те, що це можливо. Думаю, саме почуття гордості за себе та за те, що є люди, які в тебе вірять, допомогло мені дійти до цієї сходинки та стати CELTA-тренером.
Хто такий CELTA-тренер и як стати викладачем
У чому полягає робота CELTA-тренера?
Це постійна допомога. CELTA-тренер допомагає іншим викладачам розуміти, як викладати, що робити та куди зростати. Тренінг включає в себе перегляд уроків, які проводять учасники курсу, і забезпечення зворотного зв’язку. Завдання тренера – показати, що вийшло добре, а над чим потрібно працювати, і як правильно це робити.
Тренерство – це також допомога в плануванні уроків. Це ті ж самі input-sessions — практичні сесії, на яких ми ділимося з нашими викладачами досвідом, ефективними методиками та техніками викладання.
Більша частина тренерства – це спілкування. Тут дуже важливий людський чинник та особистісні якості, які допомагають тренеру спілкуватися, знаходити спільну мову та робити так, щоби викладач зростав.
Як часто у вас бувають відрядження?
Якщо говорити про відрядження за кордон, то за останні півроку я двічі побував у Англії. Наприкінці листопада їздив до Лондона на дводенну конференцію для тренерів CELTA та Delta. А нещодавно був на масштабній конференції IATEFL у Ліверпулі, яку організовує міжнародна асоціація викладачів англійської.
У цьому році там було понад 3 тисячі учасників із різних країн, від Аргентини та до Австралії. IATEFL — це насамперед можливість обмінюватися досвідом у форматі бесід, воркшопів, лекцій та презентацій.
Це також можливість першим побачити навчальну літературу та дізнатися про нові напрацювання, можливість познайомитися та поспілкуватися з людьми, отримати пораду та поділитися власним досвідом. Подія такого плану – незабутня й у плані масштабності, й у плані ідей.
Я дуже люблю також локальні подорожі. Окрім того, що я тренер, я ще й екзаменатор. У нас є багато підготовчих центрів в Україні, на базі яких ми проводимо іспити: у Житомирі, Одесі, Чернігові, Черкасах, Сумах та інших містах. Я навіть іноді прошу моїх колег, які займаються організацією іспитів, дати мені кудись поїхати.
Раніше я щонайменше раз на місяць кудись їздив, у цьому році таких мікроподорожей було менше. Для мене це – можливість на короткий час трохи відволіктися, переключитися та перезарядитися. Зміна роду діяльності допомагає в цьому плані.
Якщо ми говоримо про тренінги, у травні я планую їхати до Ужгорода та проводити там воркшоп із IELTS. А влітку в Одесі буде виїзний тренінг із CELTA. На місці не сидиться, так би мовити.
Як стати екзаменатором?
Є кілька умов, які потрібно виконати, щоби стати екзаменатором.
- Насамперед потрібно мати кілька років викладання на тому ж рівні, на якому і приймаються іспити.
- Друге – це освіта. Екзаменатором може стати людина з освітою за профілем, тобто викладач англійської мови.
- Третя умова – рівень мови самого екзаменатора. Якщо людина хоче приймати іспит рівня B1, то її рівень має бути на два рівні вищий за шкалою CEFR, тобто С1 Advanced. І потрібно мати офіційне підтвердження власного рівня.
Екзаменатори проходять певний відбір, який проводиться центром. Щоби стати екзаменатором, потрібно надати власне CV, відповідати професійним вимогам і пройти інтерв’ю.
Що можете побажати тим, хто дуже хоче викладати, але не зважується на цей крок?
Нещодавно прочитав цікаву фразу: саме ризик допомагає нам ставати тим, ким ми хочемо. Завжди є страх, коли ми робимо перші кроки, коли ми робимо щось нове, змінюємо галузь. Але той, хто намагається, хто старається, хто прагне, той у підсумку може все отримати.
Я би побажав йти за покликом серця, незважаючи на страх та острах, робити кроки та не боятися експериментувати. Невдачі – це дуже великі уроки, навіть корисніші, ніж перемоги.
Що робить ваші понеділки щасливими?
На даний момент – той факт, що понеділок вихідний 🙂 Це найбільший плюс, оскільки я працював щосуботи, і вихідний у мене переходив на понеділок. У травні повертаюся до робочих понеділків.
А загалом – якщо повертаєшся на роботу, яку любиш, то понеділок не повинен бути надто важким. А якщо тебе оточують люди, які дарують свої посмішки, обіймають та заряджають енергією, то понеділок взагалі буде щасливим.
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)