Delayed error correction: чому ми виправляємо студентів не одразу

⏩ Бородатий жарт про те, що “вчитель – це діагноз” – небезпідставний, адже і в позашкільному житті ми часто можемо повчати всіх навколо, або виправляти, коли хтось помиляється. Мем про вчителя “I’m silently correcting your grammar”, напевно, теж придумали студенти, яких на уроках часто виправляв викладач. Але як бути? Чи справді ефективним є постійне перебивання та виправлення помилок, так би мовити, не відходячи від каси? Не завжди. Чому краще виправляти помилки через деякий час та коли саме це потрібно робити – у цій статті.

Що таке відкладена робота над помилками?

У моїй викладацькій практиці за 14 років були різні випадки. Наприклад, одна студентка, прийшла на перше заняття і попросила завжди її виправляти. Вона вважала, що єдина правильна функція викладача – постійно виправляти помилки у мовленні студента. Людина була настільки зациклена на тому, щоб я її постійно поправляла, що в мене вже сіпалося око, а студентка знову робила одні й ті ж самі помилки. Були й інші дорослі студенти настільки не впевнені в собі, що мені доводилося витягувати з них кожне слово.  Якби я виправляла усі їх помилки, вони б так і не розговорилися, і далі боялися би вивчати англійську. Одного разу до мене прийшов студент і після нашого першого уроку відмовився далі займатися, пояснивши це тим, що я не виправила жодної його помилки одразу. Тут має бути facepalm 🙂

Втім, зізнаюся, що були й ті студенти, які підходили після заняття та дякували мені за те, що я уважно слухала їх та записувала під час розмови, а потім переносила свої нотатки на дошку, і ми разом розбирали помилки та виправляли їх. Саме у цьому і полягає техніка delayed error correction або відкладеної роботи над помилками.

Як правило, викладач дає позитивний або негативний фідбек через деякий час після того, як студент зробив помилку, найчастіше вже після того, як завдання було повністю виконане або навіть наприкінці уроку. Цей прийом різко контрастує з тим коли викладач, наприклад, переформульовує речення, чи використовує міміку і жести для того, щоб виправити помилку, і робить це одразу ж як студент помилився.

Відкладена робота над помилками використовується не завжди. Це залежить від того, якою є мета уроку, які перед викладачем студенти та інших факторів. Зазвичай delayed error correction використовується в другій половині заняття, коли, ймовірно, студенти будуть “продукувати мову” (вести дискусії / рольові ігри / складати діалоги тощо). Виконуючи такі завдання вони інтегрують “нову мову” (лексику чи граматику) у своє усне мовлення чи письмо. Раніше на занятті студенти ймовірно вивчали слова чи граматику, виконували вправи на точність та правильність (accuracy), а тепер час вільно використовувати набуті знання.  З цієї причини викладач не перебиватиме студента, а дасть йому можливість завершити свої думки, запише будь-які помилки, які він чує, і повернеться до них наприкінці уроку. Потім, після виконання завдання, викладач анонімно виводить на дошку неправильно вжиті форми. На цьому етапі уроку студенти вже повинні були мати достатньо знань щодо форм, які вивчаються, щоб легко знайти та виправити помилки.

Ще однією причиною, коли викладач може використовувати відкладену роботу над помилками, може бути високий рівень занепокоєння студента чи студентів. Іноді це заважає зосередитися на лексиці чи граматиці, яка вивчається. Тому більш ефективним і менш стресовим буде надання фідбеку щодо помилок усій групі, а не індивідуально кожному студенту, після того, як вони, наприклад, працювали в парах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Co-teaching: коли ви – не єдиний викладач

Які переваги відкладеної роботи над помилками?

Крім того, що delayed error correction демонструє небайдужість та зацікавленість викладача, в тому, щоб студент успішно використовував нові лексику та граматику, є й інші плюси:

• відкладена робота над помилками допомагає уникнути переривання студентів під час практики вільного мовлення, коли вони більше зосереджені на самовираженні, ніж на точності. Цей час вчитель використовує на те,  щоб подумати про те, як виправити помилку або чи варто її взагалі виправляти;
• коли помилки з’являються на дошці, студенти мають можливість самостійно виправити себе і краще зрозуміти та запам’ятати помилку;
• таке виправлення помилок цілком анонімне, а тому не впливає на впевненість студентів, а навпаки, зміцнює її;
• коли викладач зосереджується на помилках, які студенти зробили на уроці того дня, заняття стає більш персоналізованим, більш адаптованим до цієї окремої групи;
• викладач записує не лише помилки, а й , на перший погляд, граматично правильні висловлювання, які можуть звучати дещо недолуго. Наприклад, дослівний переклад з української на англійську. Це робиться для того, щоб потім разом зі студентами віднайти чи запропонувати більш “англійський” еквівалент, і тим самим надати вам лексику чи граматику, яка суттєво покращить ваш рівень англійської.

Тож не варто хвилюватися через те, що викладач не одразу виправив помилку студента. Як показує досвід, відкладена робота над помилками може стати досить конструктивною як для студентів, так і для педагога. Помилки – це важлива частина вивчення будь-якої мови, а викладач зацікавлений, аби ви розмовляли англійською впевнено. Довіртеся професіоналу, спробуйте щось нове та насолодіться процесом. 

До речі, у Grade Education Centre функціонує Teacher Training Centre, де викладачі англійської мови можуть підвищувати свою кваліфікацію.