Group sharing та інші моделі co-teaching: коли ви – не єдиний викладач

✌ Уперше я зіткнулася з тим, що я у класі не сама, коли почала викладати англійську в початковій школі в Таїланді. Зі мною постійно була присутня колега-тайка Мін, і на початках мене дивувало, а іноді й відверто дратувало, що учні час від часу відволікаються на неї, ставлять їй питання тайською мовою, і я не розумію що відбувається, бо ж їх вчитель – я! В Україні мені не доводилося працювати з кимось у парі, тому це був шок.

Сьогодні, коли все більше освітніх закладів стають інклюзивними, co-teaching або collaborative team teaching стає нормою. Втім справа не лише в інклюзії. У моїй школі, наприклад, ми навчали студентів за програмою MEP (Mini English Program), в якій більшість шкільних предметів викладаються англійською. Тому насправді, як виявилося, колега не заважала мені, і не відволікала учнів, і не знаходилась у класі для того, щоб тримати дисципліну, а була таким же повноцінним викладачем, як і я. На жаль не всі викладачі знайомі з моделями спільного викладання, не знають у чому саме полягає суть колаборації, як планувати заняття, як це виглядає в аудиторії, тощо. Саме тому поговоримо про це далі.

C0-teaching на уроках англійської

Ідея спільного викладання полягає у тому, що з класом працює більше, ніж один педагог, і це позитивно впливає на навчання студентів. Як правило, коли відбувається co-teaching, викладачі домовляються про спільну відповідальність за  групу студентів: це стосується конкретного контенту курсу, завдань із взаємною власністю, об’єднаними ресурсами, тощо. 

Насправді не лише студенти з особливими освітніми потребами, а й будь-які інші студенти на всіх академічних рівнях отримують користь від альтернативних завдань та більшої кількості уваги вчителів до діяльності у невеликих групах, що стає можливим завдяки спільному викладанню. Завдяки роботі кількох педагогів навчання у загальноосвітніх умовах стає більш інтенсивним та індивідуалізованим. Крім того,  студенти з особливими освітніми потребами отримують необмежений  доступ до загальноосвітньої навчальної програми та майже повністю знімається питання стигмації. 

Такий підхід робить можливим навчання однакового змісту для всіх студентів та дотримання ними однакових освітніх стандартів.

Серед інших переваг, які дає спільне викладання в одному класі:

• зменшення навантаження та стресу для викладача;
• ви та колега можете багато чому навчитися один в одного;
• ви отримуєте можливість рефлексувати та аналізувати, що працює добре, а що ні, і як це можна покращити.

Працювати в парі колегою не завжди просто, і можна сказати, що для будь-якої із сторін це може бути навіть некомфортно. Що ж робити, щоб спільне викладання було ефективним та вдалим? Нижче наведу кілька порад, які допоможуть налагодити співпрацю з колегою.

• Взаємна повага є ключем до будь-яких успішних стосунків, і, звичайно,  для спільного викладання. Частина поваги один до одного – це побудова приязних стосунків. Якщо є можливість, зробіть це, перш ніж вам доведеться розпочати викладання разом. Познайомтесь і знайдіть щось спільне. Якщо вам буде комфортно разом, учням також буде комфортніше з вами двома в класі. Вони легко відчувають напругу і гармонію, і це впливає на їх здатність вчитися.
• Важливо знати яка модель спільного викладання використовується у вашому закладі.  Тоді ви зможете легко визначити ролі та обов’язки. Спробуйте зрозуміти де ви можете підтримувати один одного. Також рекомендується сісти і обговорити управління дисципліною та класом, правила для студентів, що потрібно і чого не варто робити, політику щодо виконання аудиторних та домашніх завдань, оцінювання, спілкування з учнями (та батьками), тощо.
• Для педагога, який постійно вдосконалюється та вчиться, гнучкість відіграє важливу роль. Так, можливо, у вас є якісь зручні, перевірені навчальні стратегії та “фішки”, які працюють, але що, якщо у вашого колеги є ідея, яка може бути ще кращою для ваших студентів? Однією з ключових переваг спільного викладання є наявність іншого погляду на те, як потрібно навчати, які ресурси використовувати, тощо. 
• По можливості спільно плануйте свої заняття. Таким чином, ви можете зосередитися на сильних сторонах один одного, щоб максимально ефективно навчати. Можливо, одна з ваших сильних сторін полягає в тому, щоб ви завжди знаходите чудові приклади для розуміння або викладання граматики, тоді як сила вашого колеги полягає у навчанні письма та використанні ефективних навчальних активностей.  Використовуйте це, щоб створювати круті уроки!
• Спілкування – ще один ключовий компонент успішних відносин. По можливості використовуйте інклюзивну мову (НАШІ студенти, НАША класна кімната). Дивіться на свого колегу як на рівного партнера; використовуйте мову, яка це відображає. Поговоріть про конкретних учнів:  тих, у кого все добре, тих, кому важко все вдається, тих, хто постійно заважає на заняттях. Говоріть про оцінки та різні речі, які ви можете принести чи зробити. Повідомляйте один одного про важливі події чи ситуації, що відбулися під час уроку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вікторія Ломака, фіналістка Global Teacher Prize, про курс CELT-S

Моделі спільного викладання

Загалом на уроках англійської найбільш часто використовують 3 наступні моделі спільного викладання.

Один навчає, інший спостерігає. Це може бути спостереження мовчазного партнера, а також вчитель, який спостерігає,  може допомогти вам зі складними або важкими учнями, наприклад, перекласти, коли це необхідно, тощо. Використовуючи такий підхід, вчителі можуть заздалегідь вирішити, яку саме інформацію збирати під час спостереження за навчанням і навіть узгодити систему збору даних. Після цього вони разом аналізують інформацію.

Переваги:

• дозволяє безперешкодно спостерігати та збирати дані;
• вчитель отримує  дані, які можуть бути корисними для майбутнього навчань, втручання та групування студентів.

Можливі недоліки:

• може виникнути динаміка, в якій учні бачать лише одного вчителя як «справжнього» вчителя;
• може ускладнити побудову міцного партнерства між колегами.

Один навчає, інший допомагає. В такому випадку один учитель проводить заняття, а інший допомагає дисциплінувати студентів, рухається по класу, допомагає учням, яким потрібна допомога тощо. Тут важливо час від часу мінятися ролями. 

Переваги:

• дозволяє одному вчителю безперервно проводити урок та не відволікатися на учнів, яким потрібна допомога;
• студенти отримують необхідну допомогу в режимі реального часу;
• дозволяє забезпечити відмінне управління великою групою студентів;
• надає новим вчителям можливість спостерігати за більш досвідченими колегами.

Недоліки:

• студенти можуть бачити у одному з педагогів лише“дисциплінатора”;
• може здаватися, що один учитель є більш важливим за іншого;
• студенти можуть лінитися, адже знають, що завжди отримають негайну допомогу від педагога;
• вимагає ретельного планування, щоб вчитель-асистент був ефективним.

Один навчає одного дня, інший навчає другого дня. Це досить розповсюджена практика у школах, де учні мають два  або більше уроків англійської на тиждень. Вчитель-носій англійської мови викладає один урок (іноді більше зосереджений на вимові, граматиці чи інших навиках), а інший “місцевий” вчитель навчає під час іншого уроку. Саме цю модель я могла спробувати на собі також. Усі уроки, що стосувалися граматики, письма, вивчення літер у першому класі вела моя тайська колега Дао (двічі на тиждень), а я мала одну годину на тиждень, під час якої ми з першачками зосереджувалися на говорінні та аудіюванні.
На початку навчального року ми узгодили хто за що відповідає. Можу сказати, що це було досить ефективне навчання, адже моя колега могла пояснити студентам різні розбіжності чи незрозумілі речі їх рідною мовою, і тому на моїх заняттях діти могли кайфувати від того, що вони свідомо розмовляли англійською. На перервах ми часто ділился враженнями про наші уроки, про успіхи та негаразди студентів, і могли підказати одна одній на що звертати увагу. Недоліком такого підходу я б назвала лише те, що рідко бачила своїх студентів, і що кількість учнів була завеликою для одного вчителя – у Таїланді класи не діляться на групи, як у нас, тому на уроці може бути 30-40 “мурах”, яких дуже важко контролювати.

Такий “group sharing” практикують і викладачі нашого освітнього центру. Незважаючи на те, що усі вони сертифіковані та володіють приблизно однаковим набором інструментів та методик для викладання англійської, їх заняття дуже різні та цікаві студентам. Серед переваг такого підходу:

• постійний ефект новизни, що підтримує зацікавленість студентів;
• студенти краще розуміють складні нюанси англійської, адже кожен викладач пояснює по-різному;
• заняття більш багатогранні за рахунок того, що кожен викладач вносить різноманітність;
• студенти звикають до різних акцентів англійської;
• заняття якісніші, адже двоє викладачів планують їх разом;
• студенти отримують об’єктивніший фідбек.

Загалом, спільне викладання має більше переваг, ніж недоліків. Тому не варто боятися спробувати щось нове.

У Grade Education Centre можна не лише підвищити викладацьку кваліфікацію, а й отримати сертифікат CELTA!