До початку повномасштабного вторгнення Андрій був керівником автосервісу “Всюдихід”, волонтером, а також майстром спорту у категорії автоспорту трофі-рейд.
Сьогодні він продовжує займатися волонтерством, працюючи майже 24 на 7 з автівками. І лише за останній рік йому з командою вдалося передати військовим понад 500 одиниць транспорту!
Однак, ремонтують армійські автівки на цьому СТО регулярно вже дев’ятий рік. Переважно роблять це своїм коштом і за допомоги небайдужих, адже машини на фронті — справжній витратний матеріал.
Grade вже давно підтримує волонтерську діяльність Андрія Бураховича, тож цього разу ми вирішили більше розповісти про того, кому довіряємо і допомагаємо.
З чого почалась волонтерська діяльність?
Вона бере початок ще з грудня 2013 року. Хоча насправді, це навіть не волонтерська діяльність, а просто моя громадянська позиція.
Спочатку я вийшов на Майдан після побиття студентів, а там почалося і відпрацьоване мастило для коктейлів молотова, і гума для барикад… і багато іншого. Згодом всім відомі події 19-22 лютого 2014-го року і як наслідок — війна.
Перший броньований автомобіль для ЗСУ Андрій знайшов і придбав у 2014 році — для колишнього колеги, який пішов воювати в АТО. Гроші на бус збирали гуртом: колеги, друзі, учасники спільноти офроудерів та небайдужі клієнти СТО.
Оскільки я з 2006 року безпосередньо брав участь у позашляхових змаганнях, а за кілька років з'явився автосервіс «Всюдихід», вважаю, у нашої команди є чималий досвід по роботі з позашляховиками.
Тож так і вийшло, що з перших днів війни 2014-го року ми зайняли свою нішу і почали допомагати фронту, нашим захисникам, військовим з позашляховою технікою.
“За період повномасштабного вторгнення вдалося передати військовим близько 500 автівок”
До початку повномасштабного вторгнення я переважно займався ремонтом автівок на СТО: як цивільних, так і військових. А ось після 24 лютого розпочався новий етап — купівля та пригін позашляховиків з-за кордону.
Все-таки за майже 10 років назбиралась чимала база контактів волонтерів. Тож нам з друзями вдалося налагодити схему завозу автівок для військових. Хтось купує авто в Європі (Швейцарія, Німеччина, Фінляндія, Литва, Велика Британія), хтось шукає водія, який би зміг доправити це авто, інший — чекає на кордоні та доправляє його по Україні, а далі спрямовує в СТО — рихтувати для відправки на фронт.
Тож насправді вималювався доволі складний ланцюжок, де залучено чимало людей.
Таким чином за понад рік повномасштабної війни нам точно вдалося передати 500 автівок За рік нашої підтримки, Grade вдалося приєднатися до відправки на фронт близько 300 машин. Ми продовжуємо допомагати, адже наша робота можлива лише завдяки постійній праці тисяч військових на фронті українським військовим.
Звичайні люди, які воюють на фронті, а також їх друзі та знайомі звертаються по допомогу надзвичайно часто, я не встигаю іноді навіть відповідати на всі запити у різних месенджерах: когось сконтактувати, комусь допомогти з деталями чи гумою. Машини на фронті — це справжній витратний матеріал.
Андрій пояснює, що автомобілі на передовій стають жертвами обстрілів, пошкоджені уламками, і звісно, часто ламаються, тому потрібно постійно замінювати їх новими, що коштує дуже дорого.
Як вдалося переформатувати роботу СТО з 24 лютого
Для мене насправді змінилася тільки кількість, а так всі ці 9 років ми займалися ремонтом машин. У житті доводиться розставляти пріоритети, тому безумовно військові автомобілі для нас стоять на першому місці — це 80% нашої роботи сьогодні.
Хоча навіть з цивільних авто кожен другий власник або служить, або волонтерить, або допомагає певним чином українським військовим. Така ситуація наразі, що всі мобілізувались, і допомагають країні хто як може.
Про команду
Загалом моя команда — це 10-12 людей (є волонтери, які стали майже повноцінними співробітниками). Всі вони зі мною вже давно. Є ті, хто працює з самого початку, з 2009 року. Дехто приєднався у 2014-му. Тож за цей час ми всі навчилися розуміти одне одного фактично без слів. І насправді цінно, що кожен готовий працювати й вдень, і вночі заради перемоги!
Мабуть, нікого не здивую, якщо скажу: кожен день починається у всіх дуже рано і закінчується ближче до комендантської години. Так триває останній рік майже 24 на 7 і в будні, і у вихідні. Навіть робочий день досить складно описати. Часто це така багатозадачність, коли не уявляєш як сам виконуєш стільки справ одночасно.
Траплялося й таке, що потрібно було їхати додому після 23-ї, тож на блокпостах поблизу домівки мене вже впізнають (ред. — сміється).
Допомога небайдужих
Звісно, велика подяка небайдужим людям, які донатять, а дехто взагалі купує автівки за власні кошти. Наприклад, абсолютно незнайома людина писала мені: “Андрію, знайшов ваш номер телефону, і хотів би допомогти Україні. Заберіть автомобіль у Любліні”.
Таким чином чоловік з Фінляндії самостійно придбав вже другу автівку для ЗСУ, а ми зі свого боку, а також з фінансовою допомогою Grade і ще одного небайдужого українця, привели їх до ладу та відправили нашим захисникам. Так одна з автівок вже поїхала у Бахмут.
Про відчуття після ремонту понівечених автівок і не тільки
Авжеж, я і раніше отримував задоволення від ремонту звичайних цивільних автомобілів, адже це моя улюблена справа, якою я займаюсь багато років. Але зараз у десятки разів приємніше, коли отримуєш стандартне авто, на якому їздив фермер у Британії або Швейцарії, а після всього циклу роботи, виїжджає підготовлений автомобіль на якісній гумі, або під бронею…Так само коли з фронту отримуємо понівечений автомобіль, який хтось вже хотів списувати, а нам вдається знайти запчастини й дати йому друге життя. Насправді пошук запчастин займає дуже багато часу і часто це доволі складний процес
Насправді переповнюють емоції, коли ти вкладаєш душу в автомобіль, віддаєш його військовим, котрі боронять нашу землю, а вони потім надсилають тобі відео з подякою, хоча самі жертвують життям, перебуваючи на передовій.
Як би складно не було, коли поспілкуєшся з хлопцями, які безпосередньо перебувають на «нулі», то знаходиш у собі сили, йдеш і працюєш. Раз на 2 тижні я намагаюсь взяти підготовлену машину і просто відігнати її хлопцям у прифронтові міста, аби самому перевести подих, змінити картинку, й поспілкуватися з ними.
“Живі” автомобілі
Дуже часто запит від військових звучить як “живий автомобіль”, який можна було б відразу використовувати та хоча б певний час не звертатися до СТО. Тож найчастіше, шукаючи авто, ми просто обираємо за рамками: повний привід, дизель чи бензин, коробка механіка або автомат… Але найскладніше у цьому — знайти справді “живий” вживаний автомобіль за кордоном. Тому якщо потрапляємо на щось у дійсно хорошому стані, то це успіх.
Як на мене, КІА Sorento — справжня знахідка як авто для ЗСУ. Вони досить недорогі у Європі, близько 3 тисячі євро а також надійні, функціональні та підходять для умов прифронтових доріг. Тож саме таких авто чималу кількість ми привезли до України за цей рік.
Часто-густо людям здається, що можна будь-який автомобіль відправляти відразу на передову, але не варто забувати про обов'язковий огляд та доукомплектацію, аби це авто змогло прослужити якомога довше в тих непростих умовах, де його використовують.
Крім того, що ми купуємо автомобілі, також витрачаємо зібрані кошти на транспортування, ремонт та технічне обслуговування. Адже в ненадійному стані відправляти на передову їх не можемо.
Оскільки я маю великий досвід з підготовки спортивних автомобілів, то розумію як важливо робити все правильно у підготовчому етапі. Але якщо у спорті несправність може коштувати призових місць, то на передовій — ціле життя. Отож, саме з призми цього досвіду пропускаю крізь себе кожен автомобіль.
Наразі я повернувся до своєї ніші ремонту та обслуговуванню машин. Адже неможливо займатися і пригоном, і технічною частиною повноцінно.
Поза тим, що потрібно готувати автівки, які їдуть з інших країн на фронт, так ще і чимало машин повертається з передової знову в ремонт. Найчастіше виходять із ладу двигуни та паливні системи. Тільки аби забезпечити перевезення кожного автомобіля з-за кордону, доводиться витрачати близько 800 доларів на кожен перегін. А, наприклад, евакуювати автівку з прифронтового міста до столиці на ремонт — ще не менше 500.
Про важливість допомоги кожного
Переважно нам допомагають донатами невеликі та середні підприємства. На другому місці стоять звичайні люди та їхні пожертви. Хтось перераховує 1000, а хтось — 10 000 грн. Поза цим військові також можуть надавати кошти, які збирають самостійно цілими підрозділами або ж це роблять їхні родичі та друзі. Частина такого бюджету йде на гуманітарні потреби, доукомплектацію зброї, а частина — на автомобілі.
Наприкінці минулого року вдалося відкрити з товаришами свій фонд “Help4you”. Він займається не лише автомобілями, а й забезпеченням гуманітарної допомоги для переселенців.
Що підтримує та допомагає відновити сили?
12-річний віскі! (ред. — сміється) І звісно, моя команда, з якою ми працюємо пліч-о-пліч. А ще бажання повернути сім’ю в безпечну Україну. Таке нестримне бажання стерти з обличчя Землі нашого північного сусіда і зробити так, аби найближчі років 300 ніхто з них сюди більше не наближався.
Потрібно всім нам розуміти: пробачити все те горе, яке ці нелюди принесли у нашу країну, буде вкрай складно… Сподіваюсь, моя робота тут, на своєму місці, всіляко допомагає тому, щоб наших ворогів ставало все менше, а перемога наближалась більш стрімко!
Нагадаємо, Grade Education Centre організовує міжнародну онлайн-конференцію 10-11 червня «Friends will be friends», де кваліфіковані та всесвітньо відомі спікери розповідатимуть актуальну інформацію з галузі викладання англійської мови. Наші партнери-експерти та нові фахівці ділитимуться досвідом і перейматимуть найкращі підходи й секрети викладацької майстерності. А всі донати, які вже зараз можна залишити на сайті, а також 50% з продажу квитків, Grade спрямує на допомогу волонтерської діяльності Андрія Бураховича та його СТО.
Долучайтесь до підтримки українських захисників та здобувайте нові знання разом з нами!
Make a difference!
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)