Що може дати таблиця вимови англійських звуків викладачам і тим, хто вивчає англійську

Уявіть, що ви хочете вивчити корейську мову. Перед вами певні корейські символи. Чи знаєте ви, як вони читаються?

Чи не нагадує це почуття дитини, яка вперше вчиться читати та писати?

Чи не кожен учитель англійської мови знає, що таблиця фонем (phonemic chart) – це набір символів, за якими стоять усі звуки розмовної англійської. Однак багато вчителів вважають, що достатньо знати лише цей факт. Знання лише букв алфавіту зовсім недостатньо для хорошої вимови. Символи фонем, навпаки, можуть стати найліпшим посібником для тих, хто хоче навчитися правильній вимові.

Чому ми вчимо алфавіт і уникаємо навчання звукам? Може здатися, що фонетична таблиця – це лише набір фонем, але, насправді, це більше ніж просто таблиця.

Що таке таблиця фонем?

У кожній мові є свій набір звуків, які певним чином пов’язані з іншими звуками, що допомагає їм формувати контури та межі власних сусідів.

Є кілька версій таблиці для найпоширеніших варіантів розмовної англійської мови, але найвідоміша таблиця фонем для загального користування була створена Едріеном Андерхіллом, дуже добре відомим своєю роботою з навчання вимові.

Як бачите, це алфавітна система фонетичного запису, яка ґрунтується переважно на латинському алфавіті. Таблиця допомагає вивчити 44 фонеми британської англійської, представлені символами міжнародного фонетичного алфавіту. За кожним символом – один звук. Здебільшого словники використовують саме ці символи, тому з їхньою допомогою можна також навчитися вимові та наголосу будь-якого слова.

Фонема – найменший звук, який може змінити значення слова. Наприклад, слово pin перетвориться на bin або sin, якщо змінити фонеми /p/ на /b/ або /s/.

У таблиці всі звуки згуртовані в три категорії:

• Голосні
• Дифтонги
• Приголосні

Едріен Андерхілл порівнює свою таблицю фонем із періодичною таблицею, оскільки, як він каже, «розташування елемента в періодичній таблиці говорить нам багато чого про те, у який спосіб даний елемент формується та як він поводиться». Сорок чотири фонеми англійської мови представлені в таблиці в тісному візуальному співвідношенні. Якщо ви придивитеся уважніше, то помітите, що рядки та стовпці в таблиці говорять багато про:

• поділ звуків за спільними ознаками (голосні, дифтонги, приголосні, напівприголосні тощо)
• те, у який спосіб утворюється звук (округлення губ, глайд, фрикативи, вибухові приголосні звуки, носові, плавні, дзвінкі, довжина звука тощо)
• те, яка частина ротової порожнини та артикуляційного апарату використовується (язик, зуби, губи, голосові зв’язки, ніс тощо)
• де утворюється звук (губи, зуби, піднебіння, передній, задній, високий, низький тощо)

Яку користь може принести викладання та вивчення таблиці вимови?

Едріен Андерхілл, автор книги «Sounds Foundations: Learning and teaching pronunciation», натхненник додатку Sounds: Pronunciation App, радник із розробки нового словника англійської мови Macmillan English Dictionary, вважає, що вимова може змінити якість вивчення англійської мови. Цього можна досягти через просте посередництво «розумної» таблиці фонем разом з увагою до м’язів, які формують звуки, і використанням певних технік, що викликають інтерес у студентів.

Основна причина, через яку важливо вивчати та викладати таблицю фонем, полягає в тому, що її можна застосовувати до будь-якої мови. Андерхілл вважає, що вчителям недостатньо знати тільки теорію вимови, важливо ще розуміти «де саме в роті беруться ці звуки». Якщо ви знаєте, що робите, тоді зможете допомогти в цьому й учням.

Вимова – це фізична навичка. Деякі звуки англійської мови не трапляються в інших. Іноді учні наслідують новий звук, але якщо в них не виходить, вчитель повинен бути спроможним дати підказки, які допоможуть їм створювати новий(і) звук(и).

Навчаючи наших учнів таблиці фонем, ми тим самим допомагаємо їм:

• визначати звуки, схожі на фонеми в їхній рідній мові, і тоді їм не доведеться надто на них фокусуватися;
• визначати звуки, які не належать до їхньої рідної мови. Якщо ви знаєте, які звуки важко даються вашим учням, то зможете більше попрацювати над їхньою вимовою. Наприклад, носії тайської мови не розрізняють фонеми /r/ і /l/. Ось чому в них часто не виходить вимовити деякі англійські слова, які містять ці звуки. У носіїв української чи російської мови можуть виникнути проблеми з вимовою /ð/ і /θ/;
• виявляти помилки у власній вимові та вимові інших мовців;
• дізнатися, як вимовляються слова прямо зі словника. Написання слова англійською не завжди говорить нам про те, як воно звучатиме. Якщо написати слово, використовуючи символи з таблиці фонем, можна чітко показати учням, як воно звучить. Якщо ваші учні добре знають фонетичні символи, їм не потрібно постійно просити когось вимовити те чи інше слово.
• навчитися точній вимові, яка вимагає використання правильних звуків під час озвучування слова та наголосу на правильний склад. У зв’язному мовленні між словами можуть з’являтися додаткові звуки. Наприклад, коли носій мови говорить «The shoe is on the other foot», це насправді звучить як «shoewiz», і ми можемо записати це, використовуючи символи з таблиці фонем.