⌛ Впродовж багатьох десятиліть процес навчання піддається різноманітним дослідженням та теоретичним обговоренням. Не дивлячись на те, що деякі теорії ніколи не покидають абстрактну площину, багато з них щодня застосовуються на практиці в авдиторіях. Викладачі синтезують безліч теорій. Деякі з них вже не нові. Проте всі вони мають на меті покращити результати навчання учнів та студентів. То ж які з них найпопулярніші та найвідоміші? Який застосунок мають на заняттях англійської? Та чи взагалі вони мають місце в класі?
1. Теорія множинного інтелекту
Теорія множинного інтелекту, яку запропонував Говард Гарднер, стверджує, що люди можуть володіти різними типами інтелекту: музично-ритмічним, зорово-просторовим, словесно-лінгвістичним, логіко-математичним, тілесно-кінестетичним, міжособистісним, внутрішньоособистісним та натуралістичним та ін. Запропоновані типи інтелекту – це різні способи обробки інформації людиною.
Теорія множинного інтелекту змінила світ навчання та педагогіки. Сьогодні багато вчителів використовують навчальні програми, розроблені навколо восьми типів інтелекту. Вони планують свої заняття з урахуванням прийомів, які відповідають стилю навчання кожного окремого студента.
- Вербальний / лінгвістичний інтелект передбачає, що пояснення і розуміння відбувається за допомогою використання слів – найпоширенішого засобу навчання. У найбільш традиційному розумінні: вчитель навчає, а учні вчаться. Однак студенти також можуть допомагати один одному зрозуміти деякі поняття. Хоч викладання для інших типів інтелекту надзвичайно важливе, втім цей тип викладання зосереджується на використанні мови і тому й надалі відіграватиме основну роль у вивченні англійської. Він передбачає наступні види роботи: пояснення вчителя, есе та письмові завдання, читання, пояснення граматики та мовних функцій на основі підручника, вправи на заповнення прогалин
- Візуальний / просторовий інтелект передбачає, що пояснення та розуміння відбувається з використанням малюнків, графіків, карт тощо. Цей тип навчання дає студентам наочні підказки, які допомагають у запам’ятовуванні мови. Мабуть, саме тому використання візуальних, просторових та ситуативних підказок є причиною того, що вивчення мови в англомовній країні (Канада, США, Англія тощо) є одним із найбільш ефективних способів вивчення англійської. Таким студентам найбільше підходить: створення mind maps, використання фотографій, малюнків тощо для заохочення дискурсу, відео, створення мультимедійних проектів, виділення тексту різними кольорами для позначення часу або функції, Pictionary.
- Тілесний / кінестетичний передбачає можливість використовувати тіло для вираження ідей, виконання завдань, створення настрою тощо. Цей тип навчання поєднує фізичні дії з мовними відповідями і дуже корисний для прив’язки мови до дій. Іншими словами, повторення фрази “I’d like to pay by credit card.” у діалозі набагато менш ефективне, ніж те, що студент візьме участь у рольовій грі, в якій він дістає гаманець і каже: “I’d like to pay by credit card”. Використовуйте: рухливі ігри (особливо популярні на дитячих заняттях англійської мови), рольові ігри / драми, пантоміми, ігри з використанням виразів обличчя, тощо.
- Міжособистісний інтелект – це здатність ладити з іншими та працювати з ними для виконання завдань. Навчання в групі базується на міжособистісних навичках. Студенти не тільки вчаться, розмовляючи з іншими в автентичній обстановці, а й розвивають навички англійської мови, реагуючи на інших. Очевидно, що не всі учні мають прекрасні навички міжособистісного спілкування. З цієї причини групову роботу потрібно балансувати з іншими видами діяльності. Найкращі види діяльності: робота в малих групах, командні змагання, рольові ігри з використанням діалогів, peer teaching.
- Логічний / математичний інтелект передбачає використання логічних та математичних моделей для представлення і роботи з ідеями. Граматичний аналіз підпадає під цей тип навчання. Багато вчителів вважають, що програми викладання англійської мови занадто навантажені аналізом граматики, що має мало спільного з комунікативним підходом. Втім, використовуючи збалансований підхід, граматичний аналіз має своє місце на заняттях англійської. Шкода лише, що через певні стандартизовані практики викладання, цей тип навчання іноді має тенденцію домінувати в класі. Студентамз таким інтелектом підійдуть: вивчення граматичних правил та індуктивні пояснення, вправи на розпізнавання помилок, виправлення помилок на основі вказівок вчителя, розробка ментальних карт та інших словникових карт тощо.
- Музичний інтелект — це здатність навчатися та спілкуватися за допомогою мелодії, ритму та гармонії. Цей тип навчання іноді недооцінюється в класах EFL. Відомо, що англійська мова є дуже ритмічною, оскільки мовці наголошують лише на певних словах, тому і музика відіграє певну роль на таких заняттях.
- Внутрішньоособистісний інтелект передбачає навчання через самопізнання, що веде до розуміння мотивів, цілей, сильних та слабких сторін. Цей інтелект необхідний для тривалого вивчення англійської мови. Студенти, які про це знають, можуть вирішувати основні проблеми, які можуть покращити або перешкодити використанню англійської мови. Види роботи: ведення щоденника, оцінювати сильні та слабкі сторони навчання, а також власний прогрес у часі, зрозуміти власні цілі, говорити про свою особисту історію, тощо.
- Натуралістичний інтелект — це здатність розпізнавати елементи навколишнього світу і навчатися. Подібно до візуальних та просторових навичок, такий інтелект допомагає студентам оволодіти англійською мовою, необхідною для взаємодії з навколишнім середовищем. Тому найкращими видами діяльності стануть: навчання на відкритому повітрі, але англійською мовою, покупки та інші екскурсії, збирання рослин для вивчення відповідної лексики тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо потрібен lead-in на заняттях англійської?
2. Таксономія Блума
Розроблена в 1956 році Бенджаміном Блумом, таксономія є ієрархічною моделлю цілей навчання. Модель організовує окремі освітні завдання, такі як порівняння понять та визначення слів, у шість різних освітніх категорій: Knowledge, Comprehension, Application, Analysis, Synthesis, and Evaluation. Шість категорій організовано в порядку складності.
Лорін Андерсон та Девід Кратвол переглянули цю структуру в 2001 році. Найважливішою зміною стало вилучення “Synthesis” та додавання “Creation” як найвищого рівня таксономії Блума. Отже, це найскладніша або найвимогливіша когнітивна навичка – або, принаймні, вона є своєрідною вершиною когнітивних завдань.
Таксономія Блума допомагає педагогам встановлювати чіткі навчальні цілі для учнів.
Нижче розглянемо шість рівнів таксономії Блума, а також кілька прикладів діяльності на кожному з них:
|
Level |
Typical Activities
|
Typical Action-Words
|
|
Knowledge
|
|
Arrange, Choose, Point, Pick, Name, Mime, Underline, Repeat, Recite |
|
Comprehension Цей рівень також часто зустрічається на заняттях початкового рівня, читання чи практичних заняттях після засвоєння нової інформації. Студентам часто пропонується переказати інформацію своїми словами або інтерпретувати значення чогось.
|
|
Give Example, Indicate, Summarize, Explain, Discuss, Define, Describe, Specify |
|
Application Цей етап часто зустрічається в кінці розділу або уроку, або коли викладач дає домашнє завдання або завдання для самостійного опрацювання. На заняттях, студенти часто застосовують вивчене у практичній життєвої ситуації або використовують матеріал для вирішення певної проблеми.
|
|
Demonstrate, Report, Model, Practice, Solve, Use, Develop, Communicate, Edit |
|
Analysis Тут речі починають ускладнюватися. Цей рівень часто зустрічається у більших проектах, есе чи академічних заняттях ESL/EFL, хоча не обмежується лише цими ситуаціями. На цьому етапі студентів часто просять порівняти інформацію або класифікувати її, щоб краще допомогти їм зрозуміти різні задіяні компоненти.
|
|
Categorize, Investigate, Explore, Differentiate, Contrast, Analyze, Examine |
|
Evaluation Стосується не лише поглиблених рівнів, оскільки оцінка застосовуєтсья під час редагування, обговорення думок та протягом уроків письма. Студентів на цьому рівні просять не лише оцінювати інформацію, яку вони раніше аналізували, але й підтримувати свою думку.
|
|
Criticise, Debate, Prioritize, Question, Consider, Assess, Verify, Recommend |
|
Creation Хоч зазвичай це стосується занять більш просунутого рівня, однак творення також можна знайти у творчих роботах, дослідницьких проектах та уроках бізнес-англійської. На цьому рівні студентам пропонується зібрати інформацію, щоб сформувати нову ідею, продукт або перспективу. Вся справа у творчому мисленні.
|
|
Produce, Illustrate, Integrate, Hypothesize, Compile, Generate, Manage, Propose |
Таксономія Блума – чудовий інструмент для планування занять, або просто коли ви не впевнені, як рухатися далі зі своєю темою чи концепцією. Часто нам важко підштовхнути своїх студентів до вищих рівнів мислення та більш складних завдань, але використання такого орієнтиру може бути дуже корисним.
3. Зона проксимального розвитку (ZPD) та скаффолдинг
Лев Виготський розробив низку важливих педагогічних теорій, але дві найважливіші його концепції — це зона проксимального розвитку та скаффолдинг (scaffolding).
На думку Виготського, зона найближчого розвитку (ZPD) – це концептуальний розрив між тим, що студент може і чого не може досягнути самостійно. Виготський припустив, що найкращий спосіб для вчителів підтримати своїх учнів — це визначити зону проксимального розвитку та співпрацювати з ними для виконання завдань, що перебувають поза нею. Наприклад, учитель може обрати складне оповідання, яке знаходиться за межами того, що легко засвоюється учнями, і прочитати його на занятті. Потім він надаватиме підтримку та заохочуватиме учнів вдосконалювати свої навички розуміння читання впродовж усього заняття.
Друга теорія, скаффолдинг, — це коли викладач пристосовується таким чином, щоб допомагати студентам задля того, щоб навчання відповідало здібностям кожної дитини. Наприклад, викладаючи нову граматичну концепцію, вчитель спочатку проходить з учнями кожен крок, щоб виконати завдання. Коли студент починає розуміти концепцію, викладач поступово зменшує підтримку, відходячи від покрокового керівництва, натомість лише підштовхуючи та наводячи студента, поки він не зможе повністю виконати завдання самостійно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 3 страхи студентів, які вивчають англійську
Мета скаффолдингу — зустріти студентів на рівні їхніх здібностей та направляти їх крок за кроком.
Скаффолдинг вимагає використання безлічі різних стратегій, кожна з яких має на меті зробити навчання більш значимим, а отже, і більш успішним для студентів. Наступні прийоми допоможуть краще підтримати студентів:
|
Activate Prior Knowledge |
Скористайтеся тим, що ваші учні вже знають. Нагадайте їм про те, що вони вже вчили та допоможіть їм вкласти нову інформацію в свій мозок, з’ясовуючи те, що вони вже знають про поняття, яких ви ще не вчили. Попередні знання також включають особистий досвід студента. Заохочуйте учнів пов’язувати навчання із власним життям та ділитися цими зв’язками з іншими.
|
|
Break It Down |
Розбийте новий матеріал на клаптики. Замість того, щоб подавати ускладнений вміст одразу і перевіряти на розуміння наприкінці, дайте складним концепціям власний простір, і оцінюйте успіхи учнів поступово. Ставте запитання, щоб переконатися, що усі студенти зрозуміли, перш ніж робити наступний крок.
|
|
Teach Students to Learn (and Practice) |
Надайте студентам інструменти, що дозволяють їм керувати власним навчанням, а також надайте їм достатньо практики для використання набутих знань. Давайте своїм студентам стратегії, а не відповіді. Заохочуйте їх ставити власні запитання, робити прогнози та висновки і навчіть їх, що це нормально, коли вони помиляються.
|
|
Model |
Завжди показуйте бажані результати, перш ніж студенти виконають завдання. Допоможіть своїм студентам зрозуміти, як саме виглядає успіх, чи це перелік запитань, чи приклад готового продукту, щоб їм було на що посилатися, коли настане їх час самостійно продемонструвати свою майстерність володіння мовою.
|
|
Provide Context |
Спершу завантажте нові теми всіма деталями, необхідними для їх розуміння. Студентів занадто часто вивчають новий матеріал у вакуумі, і тоді очікується, що вони його правильно застосовуватимуть, але найкраще навчання відбувається тоді, коли вчителі допомагають студентам налагодити зв’язки та подають цілісну картину замість, здавалося б, не пов’язаних між собою частин.
|
|
Use Cues and Supports |
Наочність полегшує розуміння, запам’ятовування та застосування інформації. Використовуйте організаційні інструменти, такі як графічні органайзери, зображення, діаграми та фотографії, репліки та пісні, коли студенти навчаються, поки вони повністю не зрозуміють і більше не потребуватимуть скаффолдингу.
|
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як викладачу англійської підготуватися до іспиту ТКТ?
4. Schema та конструктивізм
У теорії Жана Піаже йдеться про те, що якщо поєднати нові знання з наявними знаннями студентів (schema), вони глибше зрозуміють нову тему. Ця теорія пропонує вчителям брати до уваги те, що їхні учні вже знають, перед початком уроку. Вчителі застосовують цю теорію чи не щодня, коли починають уроки, запитуючи учнів, що вони вже знають про певну концепцію.
Теорія конструктивізму Піаже, яка стверджує, що люди конструюють значення за допомогою дії та досвіду, відіграє сьогодні велику роль у школах. Конструктивістський клас — це той клас, в якому студенти навчаються діючи, а не пасивно поглинаючи знання. Конструктивізм проявляється у багатьох програмах дошкільного виховання, де діти проводять дні, займаючись практичними заняттями.
Способи активізації попередніх знань на прикладі аудіювання та читання:
- задайте декілька загальних питань і попросіть ваших учнів обдумати ідеї / знання з теми аудіювання чи читання, або ‘What I want to Know’ (про тему);
- прочитайте текст, подивіться відеокліп, послухайте, як інші обговорюють тему аудіювання чи читання тощо, щоб стимулювати дискусію;
- установіть зв’язок між темою тексту та власним життям та досвідом учнів, щоб підготувати їх до успішного слухання / читання.
Якщо не activate schema під час викладання англійської мови як іноземної, ваші студенти можуть бути не зацікавлені в аудіюванні та читанні, не матимуть мети або навіть не будуть готовими до успішного слухання та читання.
5. Біхевіоризм
Біхевіоризм, як сукупність теорій, викладених Б. Ф. Скіннером, передбачає, що будь-яка поведінка є відповіддю на зовнішній стимул. На практиці у школі біхевіоризм — це теорія, згідно з якою навчання та поведінка учнів покращаться у відповідь на позитивні підкріплення, такі як нагороди, похвали та бонуси. Теорія біхевіористів також стверджує, що негативне підкріплення — іншими словами, покарання – призведе до того, що дитина зупинить небажану поведінку. За словами Скіннера, ці методи повторного підкріплення можуть сформувати поведінку та покращити результати навчання.
Теорію біхевіоризму часто критикують за неврахування внутрішніх психічних станів студентів, а також за те, що іноді створюється видимість підкупу чи примусу.
6. Спіральний навчальний план (Spiral Curriculum)
Джером Брунер, автор теорії спірального навчального плану стверджує, що діти можуть осмислювати досить складні теми та проблеми за умови, що вони подані відповідно до віку. Брунер пропонує викладачам щороку переглядати теми (звідси спіральний образ), та додавати більше складності і різноманітних нюансів.
Наприклад, діти вчаться читати в перші роки початкової школи. У центрі уваги навчальної програми з читання в дитячому садку, першому та другому класах, як правило, лежить навчання учнів навичкам, які необхідні для самостійного та успішного читання тексту. Після того, як учнів навчать читати, їх просять читати для того, щоб вони могли навчитися чомусь новому. Це приклад спіральної навчальної програми з читання: навчання читання переростає в читання заради навчання.
Сподобався матеріал? Навчитися різноманітним методикам викладання та підвищити свою кваліфікацію можна на курсах у Grade Education Centre.
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)