Відмінки в англійській мові: які бувають та як використовувати у щоденних розмовах

☝ Ми всі чули, що в англійській мові немає відмінків, на противагу українській, а отже вчити її не так складно. Однак якщо ви прагнете розбиратися в мові глибоко та розуміти контексти й відтінки різних конструкцій, вам таки слід почитати про Cases of Nouns and Pronouns. відмінки іменників та займенників

Відмінки в англійській мові — це спеціальні форми слів, які притаманні іменникам та займенникам. Є три форми: subjective, objective and possessive case.

Що це за форми, які еквіваленти є в українській мові та як їх використовувати? Розбираємось разом у блозі.

Відмінки іменників

Насамперед, навіщо в мові відмінки? Вони потрібні для того, аби виражати певні відношення між словами. В українській мові ми знаємо таких 7. називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний

Вище ми зʼясували, скільки відмінків у англійській: їх 3. І ось головне правило:

Порівняймо, як це відбувається в українському та англійському реченнях:

• Він передав Кого? Що? → ноутбук Кому? Чому? → брату — знахідний та давальний відмінки;
• I saw Whose? → father’s laptop on the table — possessive case.

Отже, розбираємось детальніше, як працює відмінювання в англійській мові з іменниками.

Possessive case

Possessive case застосовують тоді, коли потрібно показати, що щось належить іменнику.

• It’s John’s book — Це книжка Джона;
• This is his sister’s anniversary, they all went to the party — У його сестри ювілей, вони всі пішли на вечірку;
• Have you seen our friend’s grandma? She has been over here, but I cannot find her now — Ви не бачили бабусю нашого друга? Вона була тут, але я не можу її знайти.

Тобто, при перекладі на українську мову ми можемо поставити запитання «Належить кому або чому?». Цей відмінок формується так, що головний іменник не змінює своєї форми, однак до нього додається частинка «-‘s» або лише апостроф, що і є індикатором possessive case.

Такими є основні його форми:

Ось приклади речень з кожною із цих схем:

1. Today’s events made me feel a bit confused, because no one expected such changes — Сьогоднішні події змусили мене почуватися трохи розгубленим, адже ніхто не очікував таких змін.
2. Can you pass me those participants’ certificates, please — Передай мені, будь ласка, ті сертифікати учасників.
3. The students of Natalia’s told me they have a new schedule — Учні Наталії розповіли мені, що у них новий розклад.

Отже, possessive case в англійській мові відповідає за те, аби вказувати на речі, які належать певним обʼєктам. Усі його особливості ви можете прочитати у нашому блозі, де ми детально та з прикладами розібрали формули та типові помилки з цією структурою.

Вчимо лексику і граматику

Якщо ви хочете зосередитися на вивченні англійської граматики, ми запрошуємо вас на спеціальну програму навчання. Оберіть рівень і групу!

Деталі

Subjective, also nominative case

Так називають відмінок, коли ми маємо іменник, до якого можна поставити питання «Хто? Що?» та який у реченні виступає підметом. До прикладу, в українській мові на такі ж питання відповідає називний відмінок.

• Martha changed the password yesterday — Марта вчора змінила пароль;
• James told me to reconsider the offer, and I did it — Джеймс сказав переглянути пропозицію, і я це зробила;
• After the speech students decided to apply for the new programme — Після промови студенти вирішили подати заявку на нову програму.

У цьому випадку іменник не просто залишається незмінним за своєю формою, до нього ще й не додається жодних інших частин, які б вказували на subjective case.

Objective case

У цьому відмінку до іменників ставиться запитання «Кого? Чого? Кому?». У таких реченнях іменники виступають додатками, адже objective case показує, що саме на цей обʼєкт спрямована дія.

Є три види іменників у цьому відмінку:

1. Direct object. прямий додаток
2. Indirect object. непрямий додаток
3. Object of preposition. додаток із прийменником

Іменники все ще ніяк не змінюються за структурою, потрапляючи у речення з цим відмінком, і аби його ідентифікувати, ми маємо розуміти контекст. Для кожного із видів objects він такий:

• The film made присудок my sister Кого? — direct object cry — Фільм змусив мою сестру плакати;
• She painted присудок a still-life Що? — direct object — Вона намалювала натюрморт.

• Father gave присудок my niece indirect object a few dollar bills direct object — Батько дав моїй племінниці декілька доларових купюр;
• We showed присудок the tourists indirect object from London the best museums direct object in Kyiv — Ми показали туристам з Лондону найкращі музеї в Києві.

Щоб відрізнити прямий і непрямий додаток, потрібно ставити від присудка питання. Наприклад, «Ми показали що? — Найкращі музеї». Присудок безпосередньо стосується музеїв, без них речення буде неповним, «Ми показали туристам» — у реченні бракує обʼєкту, що саме показали отже цей іменник є прямим додатком.

А от без непрямого додатка речення буде повним, і він лише доповнює речення деталями.

• We decided присудок to go to the shelter object of preposition — Ми вирішили піти в укриття;
• The judge gave присудок some papers to the lawyer object of preposition — Суддя дав деякі папери адвокатові.

Це власне всі відмінки англійської мови і їхнє використання на прикладі іменників. Ми вже зʼясували, що ця частина мови не відмінюється жодним чином, однак це правило не стосується займенників.

Відмінки займенників — як змінюється ця частина мови

Отже, у всіх трьох відмінках до займенників ставляться точно такі запитання, як і до іменників. Відмінність у тому, що займенники змінюються, і це випадок, коли дійсно можна визначити відмінок за формою слова.

Спершу згадаємо, що займенники — це такі слова, як I, you, he, she, it, we, you, they, а далі розберемося детальніше з cases.

Possessive case

Щоб виразити, що певна річ належить комусь або чомусь, ми використовуємо два типи займенників: одні ставляться поруч з іншими іменниками, а другі виступають у реченні самостійно.

Тепер подивимось на possessive case із займенниками у реченнях:

• It was his deliberate choice and no one dared to protest — Це був його усвідомлений вибір і ніхто не насмілився протестувати;
• That chair is not ours — Той стілець не наш.

Subjective case

• I have changed my mind, so now I’m not going anywhere — Я передумав, тож тепер нікуди не поїду;
• Unexpectedly, they ordered much more food than they’ve planned — Неочікувано вони замовили набагато більше їжі, ніж планували.

А от зовсім інша форма займенників застосовується у наступному випадку.

Objective case

Оскільки в цьому відмінку ми ставимо до обʼєкта питання «Кого? Чого? Кому?», потрібно використовувати відповідну форму займенників:

Розглянемо це на прикладах:

• She forced them to make a decision right away — Вона змусила їх прийняти рішення негайно;
• Give me this laptop, I’ll take it to the office — Дай мені цей ноутбук, я віднесу його в офіс;
• Children want to go home with you — Діти хочуть піти додому з вами.

Відмінки в англійській мові — таблиця

Аби підсумувати та зрозуміти основну різницю між описаними вище конструкціями, пропонуємо переглянути цю таблицю:

Наостанок пропонуємо кілька вправ, які допоможуть закріпити вивчене та краще розуміти відмінки англійської мови.

Вправи для самоперевірки

Нижче на місце пропуску вставте правильну форму іменника або займенника відповідно до відмінка, у якому вони вживаються.

Аби перевірити свої відповіді про відмінки англійською у цих реченнях, натисніть тут. 1) Who; 2) Adam's, his; 3) her; 4) Barry's; 5) tourists; 6) they; 7) mine; 8) Tory; 9) me? 10) Tina

Отже, важливо не проводити прямі паралелі між українськими граматичними правилами та англійськими. Кожна мова має свої особливості, які варто пізнавати, заглиблюючись у її контексти та приклади.

Споживайте англомовний контент, і тоді всі структури ви розумітимете інтуїтивно та використовуватимете природно. А щоб більше дізнаватися про правила та все цікаве зі світу англійської мови, залишайтеся з grade.ua!