Не так давно відбулась головна освітня подія для викладачів від Grade Education Centre — міжнародна онлайн-конференція Lessons for the Future, на якій нам вдалося об’єднати 446 учасників та чимало відомих спікерів. Спільними зусиллями, завдяки придбаним квиткам та донатам небайдужих, 88 498 грн пішли на допомогу Збройним Силам України.
Поза масою корисної та практичної інформації для викладачів, ми також розіграли безліч крутих подарунків серед учасників, поміж яких найбільш масштабний — курс CELTA! Цікаво, що переможницею стала Наталія Касьяненко, яка проходила відповідне навчання в нашому центрі минулого року, саме тому вона передала виграш людині, котра посіла друге місце, Юлії Яртим!
Тож ми вирішили поспілкуватися з викладачкою англійської мови Юлією, яка має 5 років викладацької практики та працює в тренінговому центрі “Lead-Up” у Львові, розпитавши не лише про її враження від конференції, а й про передчуття від майбутнього навчання.
Враження від конференції
Загалом мені все дуже сподобалось: позитивні спікери, дуже мотиваційні виступи та приємна атмосфера. Чесно кажучи, з’явилось бажання одразу після конференції впроваджувати у життя все почуте, наприклад, провести гібридний урок.
Дуже зручно й те, що я отримала всі матеріали після заходу, змогла переглянути їх ще раз у вільний час. Знову ж таки, у всіх була можливість долучитися до благодійної мети, що немало важливо, оскільки кошти від конференції спрямовувались на допомогу нашим захисникам.
Щодо спікерів навіть складно когось виділити, але мені дуже сподобалась Енн Робінсон, з нею було дуже легко і весело. Слухала і немов не могла відірватися, навіть стакан води не хотілося брати, аби нічого не пропустити.
Перші емоції після оголошення результатів розіграшу
Скажу чесно, я взагалі нічого не очікувала, жодних призів. Сама ніколи не брала участь у giveaway, не купувала лотерейних білетів чи щось подібне. Так, я читала в програмі, що планується великий розіграш, але навіть не звернула на це увагу, оскільки для мене було головне отримати experience, корисну інформацію. Коли ж ми вже дійшли до кінця, до моменту розіграшу, я побачила рандомайзер, то звісно, з’явилась думка “А непогано було б виграти”.
Але вже коли я почула своє ім’я, адже учасниця під номером 1 передала свій приз мені, я зраділа, що мій мікрофон був виключений, адже емоції взяли гору.
Я б побажала учасниці, яка буде проходити CELTA, терпіння. З власного досвіду скажу, що це справді інтенсивний курс, і перед стартом я навіть не уявляла наскільки!
Тому я б порадила відкласти всі інші процеси та плани, за можливості, на цей період, для того, щоб зосередитись виключно на CELTA. Адже це займає дуже багато часу. Звісно, не варто нервувати, а просто отримувати задоволення від того, досвіду, який на вас очікує. Це взагалі не порівнюється з підходом наших викладачів в університетах чи школах, настільки потужна підтримка від наставників.
Про очікування від курсу
Оскільки я фоловлю багато викладачів, які вже отримали сертифікат CELTA та керують або власними мовними школами, або проводять навчальні курси, мені стало й самій цікаво як він проходить. Ще до конференції я задумувалась над цим і підшуковувала освітній центр, де можна було б здобути таку кваліфікацію.
Перш за все, хотілося б відточити навички мікроменеджменту: як слід правильно роздавати інструкції студентам, аби вони чули викладача та дослухались до порад. Практика з групами — якраз те, що мені потрібно зараз.
Думаю, доля мені дає знак: отримати те, чого ти прагнув — це круто!
Що стало маркером для проходження CELTA?
Перше, чому я взагалі звернула увагу на цей курс, це кваліфікація від Кембриджу. Тож я одразу зрозуміла, що це додасть мені ще більшої впевненості у собі, у власних знаннях. Адже одна справа коли ти практикуєш значну кількість часу, але коли це підкріплюється ще й міжнародним сертифікатом, то і можливості інші відкриваються. Це дозволить легше працювати з різними рівнями, національностями та культурною різноманітністю.
Побоювання та стереотипи, які хотілося б зруйнувати
Основний стереотип, який існує довкола CELTA, це те, що студенти рівня А1 або А2 не будуть розуміти мене, якщо я буду спілкуватися під час заняття лише англійською. Проте, я знаю, що декому вже вдавалося успішно боротися з цим і доводити протилежне. Непогано було б і мені впоратися з цим!
Взагалі було б дуже добре, якби кожен викладач мав таку кваліфікацію. Наприклад, якби ще в школі навчали саме за такими методиками, я думаю, школярі були б більш зацікавлені у навчанні та отримували більше користі.
За допомогою цих методик ми навчаємо учнів вчитися і звертати увагу на всі ті ж правила самостійно. Тобто аналізувати, критично мислити, відділяти головне від другорядного. Особливо такий підхід до навчання корисно було б запровадити у державних школах.
Про власний досвід та особливості практики
Нещодавно у мене зі студентами було заняття self-reflection, коли вони мені давали фідбек. Дуже приємно, що фактично кожен з них відповів, що зі мною легко та весело на занятті, й вони можуть мені відкритися.
Деколи ми навіть жартуємо, що вони себе почувають, ніби на сесії у психолога. Можливо, це частково і так, адже викладач має бути й психологом, знаходити ключі до кожного як в аудиторії, так і в Zoom.
Як впроваджувати активності під час онлайн-уроків та не втрачати концентрацію учнів?
Зазвичай, якщо я бачу, що у студента не такий добрий настрій, як має бути, або навпаки він супер енергійний, пропоную різні активності: можемо поспівати, зіграти в гру, послухати історії з життя одне одного.
Або ж коли хтось втрачає увагу чи дуже змучений — ми можемо зробити якусь руханку, пройтися по кімнаті на камеру, включити музику на кілька хвилин. Не потрібно забувати, що навіть онлайн ми продовжуємо перебувати в одному інформаційному полі та підзаряджати одне одного.
Переваги та недоліки у викладацькій роботі
Я дуже люблю спілкуватись із людьми, дізнаватись щось нове. Особливо, коли ти допомагаєш людині зрозуміти як правильно навчатися, й завдяки спільній праці вона здобуває нові знання, це дуже мотивує. Тобто, як на мене, важливо бути ментором, а не щоб студент дотримувався моделі “як сказали — так і буде”.
Авжеж, як і в будь-якій професії, є свої недоліки. Зокрема, коли людина недостатньо сконцентрована або має замало мотивації. Це ускладнює процес навчання, і в такий момент думаєш “можливо, це моя провина”. Напевно, кожен викладач намагається шукати проблему в собі. Думаю, до цього слід ставитись спокійно, але такий мінус, коли недостатньо мотивації у студента, або коли людина не розуміє навіщо вона щось вивчає, дуже порушує продуктивність. Потрібно до всього ставитись із розумінням і не зупинятись.
Перспективи, які чекають на вивчення англійської
Тенденція розвитку англійської та ще більшого використання її як в Україні, так і у світі, загалом зростає. Тож, я вважаю, що вона обов’язково збережеться. Оскільки запитів все більше навколо, люди хочуть співпрацювати з міжнародними компаніями та вільно почуватись в англомовному середовищі.
Як бачимо з досвіду останніх років, онлайн-навчання вже впевнено замінило офлайн, всі ми стали більш мобільними та гнучкими. Мені дуже подобається цей формат роботи. Поза цим, як обговорювали під час конференції спікери, стрімко розвивається гібридний формат навчання. Хтозна, можливо на нас згодом взагалі очікує метавсесвіт. Побачимо!
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)