ТОП порад для роботи зі студентами з низьким рівнем англійської

👋🏻 Якщо запитати викладачів англійської кого вони більш за все люблять навчати, за відповідями їх можна буде розділити на:  тих, хто навчає англійської на всіх рівнях та тих, хто любить працювати зі студентами з високим рівнем (В2 і вище). Дуже малою буде частка тих відчайдухів, які в захваті від роботи з “complete beginners”. І все ж студентів, як правило, не обирають. Тому доводиться часто навчати тих, хто володіє англійською на рівні А1-А2. А ще частіше в групах завжди є хтось, чий рівень нижчий. То ж як зарадити собі, та як допомогти студентам? Далі у статті.

Чим особливі студенти з рівнем англійської А1-А2?

Таких студентів ще називають “lower-level learners”. За шкалою CEFR їх рівень володіння англійською часто відповідає А1-А2. Але як виглядає такий студент на занятті? Якщо мова йде про навички говоріння, то:

• вимова такого студента часто неправильна або з помилками, і її важко розібрати;
• йому потрібно досить багато часу для того, щоб зібратися з думками та висловитися на знайомі та звичні для інших теми;
• він не може взаємодіяти під час роботи в парах та групах, коли потрібно говорити англійською;
• говорить окремими словами чи фразами, часто думки незавершені, речення неповні;
• йому важко розуміти інших, коли ті розмовляють англійською;
• не використовує у своєму мовленні навіть найпростіші граматичні правила;
• з ним важко взаємодіяти, і часто така взаємодія навіть втомлює, тощо.

Такий собі портрет. Бажання працювати з таким студентом чи групою в більшості колег зникає майже одразу. Але ж ми тут, щоб допомогти. Тож пропонуємо дієві поради для роботи з такими студентами.

Що слід робити викладачу зі студентами з низьким рівнем англійської?

Говоріть повільніше, але не надто повільно. Студенти з рівнем А1-А2 зосереджуються на окремих словах, і часто намагаються дослівно перекласти те, що ви говорите. Згадайте, наприклад, що часто ми думаємо, що іноземець розумітиме нас краще, якщо ми будемо з ним повільно розмовляти. Але це не зовсім так. Занадто повільне мовлення викладача може виглядати в очах студента як кепкування, і навіть образити його. Тож варто лише знизити темп вашої розмови, щоб у ваших студентів була можливість розуміти окремі слова.

Говоріть чіткіше. Намагайтеся вимовляти кожне слово. Коли ми стараємося, ми підкреслюємо приголосні звуки, які надають більшої чіткості кожному слову. Це дає студентам змогу вловлювати окремі слова та синтезувати кожне з них в цілісну думку. Чітке мовлення викладача допомагає студентам нижчого рівня відчувати, ніби вони беруть участь у спілкуванні. А це, в свою чергу, може допомогти зміцнити їх впевненість.

Зосередьтеся на високочастотній лексиці. Для більшості студентів з низьким рівнем англійської в пріоритеті завдання вивчити якомога більше лексики. Вона потрібна їм для роботи, навчання, чи досягнення іншої мети. Це дасть їм змогу комунікувати досить просто, але ефективно. Адже вони зможуть передати співрозмовнику основний меседж. Тож є сенс зосередитися на словах та сталих виразах, які використовуються у повсякденні, на роботі, чи в їх звичному середовищі. Що це за слова?

• Lexical sets – слова, що стосуються тієї самої теми чи ситуації. Наприклад, routines, days, months, numbers, тощо.
• Collocations – комбінації двох або більше слів, що відіграють важливе значення для природного звучання мови. Наприклад, solve a problem (а не decide a problem), тощо.
• Functional language та fixed phrases – мова, яка нам потрібна та вживається в різних повсякденних ситуаціях. Наприклад, прохання, вітання, пропозиції, погодження чи непогодження, тощо.

Коли розмовляєте зі студентами з низьким рівнем англійської, теж намагайтеся використовувати більш поширені слова. Тоді поступово можете додавати нові. Це також має великий вплив на зміцнення їх впевненості у спілкуванні англійською.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як працювати з mixed-ability class?

Використовуйте реалістичний контекст. Ця порада стосується студентів з будь-яким рівнем англійської, адже нові слова чи граматика повинні презентуватися в контексті. Що це може бути? Якщо ваші студенти працюють, використовуйте списки справ, які потрібно зробити, відео-конференції, електронні листи, телефонні дзвінки, статті, що стосуються їх роботи, тощо. Тобто те, з чим вони стикаються в реальному повсякденному житті. 

Допомагайте вивчати нові слова. Ще одна проблема – спокуса дати студентам якомога більше лексики. Але довгі списки слів навпаки демотивують, адже студентам важко їх запам’ятовувати. Візьміть собі за правило презентувати 7-10 нових лексичних одиниць за урок. Це цілком досяжне число для людської робочої пам’яті і такий підхід також допомагає зміцнити впевненість студентів. Кількість слів може бути трохи більшою, якщо ці слова легко зобразити або в них є повторення, наприклад, числа від 20 до 100.  

Дозвольте студентам приймати прості рішення щодо нових слів. Це допоможе їх пригадати пізніше. Почніть із простих завдань, таких як зіставлення слів і малюнків або дієслова та іменника, які вони могли бачити в короткому тексті (наприклад, solve a problem, have lunch, heavy rain, тощо). Далі попросіть студентів закінчити речення, використовуючи цільові слова. А потім написати власні речення, використовуючи ці слова.

Персоналізація також допомагає краще запам’ятовувати нову лексику. Наприклад, коли студенти складають речення, що описують їх робочі процедури. Важливо також повторювати вивчене на наступних заняттях. 

Не використовуйте ідіоми. Уявіть ситуацію, коли ваш рівень іноземної А1-А2, і хтось вам каже: “I didn’t catch what you mean”. Швидше за все, це викличе стурбованість. А от фраза “I don’t understand” – зрозуміла і проста. Правда, ці слова можуть звучати не дуже приємно, але це можуть бути єдині слова для цієї ситуації, які студенти впізнають.

Використовуючи менше ідіом і більш прямих формулювань у своїй teacher talk, і ви зможете допомогти студентам з низьким рівнем покращити навички спілкування.

Якщо ви все ж  презентуєте ідіоматичні вирази новачкам, ретельно вибирайте тему.

Використовуйте фрази замість речень. Це стосується ваших інструкцій та спілкування зі студентами. Надто ввічливе спілкування не працює на низькому рівні. Швидше за все, студент на зрозуміє вас, якщо ви скажете “Would you be so kind and tell me more about yourself”. Натомість, просто давайте команди: “type you name”, “introduce yourself”, тощо. Ми не можемо передавати повні думки студентам низького рівня, тому що для них вони звучать як каламбур. Спробуйте використовувати короткі фрази або навіть розбивайте речення на частини, якщо потрібно. Головне, що ми хочемо спілкуватися з такими студентами, а вони хочуть розвивати свої навички англійської мови. Тож тут працює правило “one step at a time”. 

Ставте правильні запитання. Якщо ви одразу ж захочете, щоб ваші студенти формулювали якісь унікальні чи розгорнуті відповіді, глибоко вдихніть і …заспокойтеся. Якби вони вміли це робити, їх рівень був би вищий за А1 чи А2. Ви можете ставити запитання, які обмежують відповідь: when, what, how old тощо.Також давайте їм підказки, наприклад, напишіть початок відповіді, а студенти її доповнюють. Навіть невеличкий текст. Коли вони заповнюють пропуски, вони створюють щось персоналізоване, потрібне, і зможуть використовувати це в майбутньому.

Заохочуйте студентів не лише усно відповідати, а й писати. А також малюйте для них. Правило “a picture’s worth a thousand words” тут працює. Студенти краще сприймають інформацію, якщо є візуальна підтримка, як от картинки, які малює викладач.

Збільшуйте Student Talking Time. Це цілком можливо навіть на рівні А1. Студенти можуть читати діалог вголос у парах або групах. Ваше завдання давати фідбек, перевіряючи наголос і ритм будь-яких слів або фраз, які їм важко даються. Використовуйте backchaining – починайте вимовляти слово з останнього складу і нарощуйте поступово, ніби нанизуючи його ззаду наперед. Запропонуйте студентам помінятися з вами ролями та повторити завдання:

Також гарно працює техніка disappearing dialogue. Напишіть на дошці короткий діалог, щоб студенти потренувалися читати його в парах. Потім видаліть частини діалогу і попросіть їх повторити завдання, щоразу міняючись ролями. Поступово видаляйте більше слів, щоб збільшити складність. Студенти можуть реконструювати діалог як підсумкове завдання. Доречі, це улюблене завдання моїх студентів будь-якого віку та рівня.

Використовуйте рольові ігри для відпрацювання розмовних навичок та functional language. Давайте студентам достатньо часу, щоб підготуватися і записати те, що вони хочуть сказати. Коли студенти розігрують телефонний дзвінок,  поставте їх спинами один до одного, щоб додати челенджу та елемент автентичності. Якщо вони зможуть телефонувати один одному на мобільні телефони з окремих кімнат, ще краще.

Аналогічно, з презентаціями (наприклад, “About myself”). Дайте студентам час на підготовку та репетицію. Вони можуть попросити свого колегу зняти їх на телефон для подальшої роботи над своїми помилками і фідбеку. Або ж  відрепетирувати та зняти себе вдома та показати остаточне відео на наступному занятті.

Це лише кілька порад для роботи зі студентами з низьким рівнем англійської. Важливо пам’ятати, що все має бути просто, зрозуміло та регулярно повторюватися. Наше головне завдання – збудувати в студентів впевненість у власних мовних навичках. А щоб дізнатись рівень англійської студента, пройдіть тест.