Вчити англійську легко – якщо у вас достатньо мотивації. Але як бути батькам, які прагнуть, аби їхні діти добре вчилися? А також як бути вчителям, які хочуть дійсно надихати своїх маленьких і вже не зовсім студентів на нові звершення у світі англійської? Ми вирішили розпитати наших академічних директорів та викладачів англійської, які працюють із дітьми та тінейджерами, як можна мотивувати та надихати таких студентів. Ділимося прикладами, лайфхаками та порадами, які можуть стати в нагоді.
Лідія Сімак:
У нашому центрі кожен викладач шукає свій підхід до своїх студентів.
Велика мотивація – це похвала. Для найменших, наприклад, це отримання за виконані домашні завдання стікерів, печаток, штампів. Діти це дуже люблять, їх це стимулює. Якщо це дитяча група, дуже добре працюють правила. В нашому центрі є дуже чітко прописані, зрозумілі правила, яких дотримуються і студенти, і викладач. Вони самі собою допомагають студентам вчитися, адже створюють безпечну атмосферу – the environment of trust – і такі необхідні дітям рамки. Діти чудово розуміють, що потрібно робити, а чого не можна, як поводитися – усе це створює атмосферу довіри та стимулює.
Деякі вчителі використовують систему бонусів, за якою група має назбирати певну кількість стікерів чи балів. Тоді в них буде, наприклад, movie night – урок чи частина уроку, де вони дивитимуться фільм. Або game night. Деякі вчителі, якщо діти добре поводяться, наприкінці уроку грають у гру, яку діти дуже люблять.
Є ще смішні системи покарання для тінейджерів. Наприклад, в однієї нашої викладачки є такий жартівливий punishment box, куди студенти на початку курсу написали смішні покарання за вчинки. Наприклад, заспівати пісню англійською, назвати 20 слів на певну тему, розповісти вірш чи зробити відтискання. Й от, коли хтось порушує правило, наприклад, «speak English» (заговорив іншою мовою) або не зробив домашнє завдання, або погано поводився – вони можуть самі для себе витягнути покарання. Це наче й система покарань, але позитивна.
Щодо тінейджерів, то в деяких групах їх особливо мотивувати й не потрібно. Тому що коли викладач організовує роботу так, що їм цікаво, вони спілкуються між собою, у них гарні стосунки, то їм дуже приємно працюється й не потрібно вигадувати жодних систем розваг. Дуже важливо, щоби викладач потоваришував підлітків за допомогою спеціальних ігор та активностей, щоби їм було комфортно разом.
Корисні статті, відео, слова та вислови
Проте є викладачі, які використовують бонусні системи. Вищезгадана movie night – це для тінейджерів. Раніше ми могли їм зробити pizza party наприкінці семестру, якщо вони добре пишуть тести. А ще від центру за гарно написані тести вони дістають стікери на безкоштовні напої.
Але якщо на уроці в підлітків теми, які їм цікаво обговорювати, якщо робити діяльність, яка їм подобається, якщо робити кінестетичні вправи, щоби вони не сиділи весь час, а трохи рухалися, якщо додати ігри, які їм подобаються, нічого більше вигадувати не треба.
До речі, підлітки дуже люблять змагатися. Якщо діти можуть засмучуватися, їм змагання не дуже подобаються, то командні різновиди робіт дуже гарно заохочують тінейджерів. Ще їхня мотивація трохи зміщується на спілкування, на обговорення цікавого.
Оксана Білецька:
Як центр ми заохочуємо тінів, що вчаться офлайн, старанно вчитися та гарно писати тести. За оцінки А+ та А за семестрові та фінальний тести вони отримують флаєри на безкоштовний напій у нашому Grade Café. Поки що викладачі кажуть, що це працює як гарне заохочення.
Також ми кожному вчителю даємо волю вибрати свою мотиваційну систему, яка підходить для їхньої конкретної групи. У когось вона більше ґрунтується на заохочені (збирання стікерів упродовж семестру, щоби потім отримати movie night, pizza party чи game night, тематичні квести школою з призами тощо), в інших більше на покараннях (punishment box). У цьому ми децентралізовані, тому кожен викладач має свій підхід.
Ще як школа ми після кожного семестру надсилаємо батькам звіти про навчання від викладачів, де вони добирають ресурси для дітей і тінів, які можуть зацікавити користуватися англійською як інструментом, аби робити те, що їм дійсно цікаво. Наприклад, скидаємо художні книжки для читання, аудіокниги, сайти з відео й іграми, блоги, TEDTalks, додатки для телефонів тощо. Усе для того, щоби спробувати перенести англійську для задоволення в їхнє повсякденне життя, а не тільки мати уроки три рази на тиждень.
Хочете стати вчителем-супергероєм для молодших школярів?
Що можна порадити батькам і викладачам, аби більше мотивувати? Прислухатися до дітей, дізнатися, чим вони дійсно цікавляться, та дібрати книжку/гру/блог/YouTube канал тощо англійською відповідно до зацікавлень. Коли діти роблять те, що їм дійсно подобається, вони набагато швидше вчаться та запам’ятовують. Саме тому дуже багато слів зараз діти вчать із комп’ютерних чи мобільних ігор: тому що там у дітей є реальна потреба в цій лексиці. Тому так, треба у вільний час дітей старатися якомога більше оточувати їх англійською.
Такий метод розвиває внутрішню мотивацію, але коли він не працює, тоді треба застосовувати зовнішню. Формула “Якщо ти зробиш …, то отримаєш ….” зазвичай працює добре. Але я дуже проти, коли дітей заохочують цукерками чи грошима (в мене були випадки, коли батьки платили дітям гроші за успішні тести). Прививає дещо викривлені цінності. А от заохочення враженнями або experiences подобаються набагато більше, наприклад, поїздкою в улюблене місце.
Яна Грідасова:
Як мотивувати дітей та тінів:
- мати дружні, довірливі стосунки;
- бути сучасним та креативним, так би мовити, у тренді;
- створювати ситуації успіху (підготовлювати завдання, які дитина точно з легкістю виконає, поступово ускладнюючи їх);
- підтримувати в разі невдач;
- заохочувати до участі в конкурсах/олімпіадах/проектах, у результаті яких дитина може отримати візуальне підтвердження чудово виконаної роботи (сертифікат, подарунок тощо);
- закохати в себе як в особистість – і вони точно будуть вмотивовані 😉
Готуйтеся до ДПА та ЗНО з нами!
Вікторія Перванюк:
Можу сказати, що з кожною групою потрібно знаходити якісь свої фішки, які працюватимуть саме з цими студентами. Наприклад, коли в мене була перша Face2Face група, для дітей було мотивацією отримати піцу наприкінці семестру за гарну роботу та успішне написання тестів. А потім, наприкінці курсу, і похід разом на пікнік із іграми куди-небудь.
Нині на онлайні вони хочуть швидше зробити завдання з книги, щоби ми закріпили новий матеріал в Quizlet на лексику (вони грають у командах) або Quizizz на граматику (тут – хто набере найбільше очок за правильні відповіді). Хоча я вважала, що Quizizz щоуроку – це нудно, і спочатку намагалася їм якось урізноманітнити завдання та знаходити різні ігри, але вони весь час на початку уроку питають, чи будемо ми сьогодні грати в Quizizz чи Quizlet.
Щодо мотивації від батьків, то краще, коли батьки не насильно змушують вчитися або тупо записують на курси «аби ходило!». Круто, коли батьки показують, для чого потрібна мова, навіщо взагалі цю англійську вчити. І коли є розуміння, тоді є й бажання дізнаватися щось нове, чому воно так. Ще мотивує підготовка до іспиту, коли в школі можна дістати 12 з англійської за Кембриджський іспит. Я скажу, що особиста мотивація сильніша та довше працює 🙂
Філіпенко Альона:
Подумала я тут над цим словом, «мотивація». Вважаю, що це щось короткострокове, із нальотом необхідності досягти певної мети. Як тільки мета досягнута – усе! Мотивації немає.
Тому мотивацію породжує «осяжна» в безпосередньому майбутньому мета чи нагорода. Щось на кшталт «скласти ЗНО» чи будь-який інший іспит, щоби вступити до університету за кордон чи дістати підвищення по службі (водночас ти робиш щось не тому, що дійсно цього хочеш, а тому, що мета сама собою є стимулом). Тому говорити про мотивацію можна лише в людей більш свідомого віку (старші підлітки та дорослі).
Часто батьки «мотивують» дітей: «Вчи мову – на роботі стане в нагоді; поїдеш за кордон – будеш із носіями мови говорити; куплю iPhone» тощо. Але давайте поглянемо реально: робота для дітей – це щось таке далеке, що ще зовсім не скоро станеться; iPhone – спекуляція на виявленні дитячої схильності до споживацтва та бажанні мати модні фішки; закордон – скільки дітей дійсно мають можливість їздити до США, Австралії, Канади, Великобританії? Єгипет і Туреччина – там весь персонал російською спілкується 😀
Це все не те… не стимулює. Я б краще інакше ставила питання: не як мотивувати, а як викликати справжню зацікавленість у вивченні мови, щоби це було дещо на кшталт хобі тривалістю в усе життя?
Тоді треба подумати над визначенням слова хобі. Як на мене, це те, що тобі дуже подобається робити. Навіть якщо складно, навіть якщо не завжди виходить, але ти від цього кайфуєш!!! Ти за допомогою цього відпочиваєш від усіх повсякденних справ, і навіть якщо в певний період життя немає часу на це, ти потім однаково повертаєшся до улюбленої справи, і тебе ж ніхто не змушує!
Отже, треба перетворити вивчення мови на хобі!
Як? Як би тривіально це не звучало, але дуже важливо ще на самому початку навчання знайти свого першого найкращого вчителя, який закохає тебе в сам процес навчання. Щоби коли ти в школі зустрінеш «каргу-вчилку», вона не відбила твоє бажання своїм непрофесіоналізмом, невмінням навчити, пояснити та залучити (це те, з чим нині стикнувся мій син у першому класі).
Тож відповідь на питання: знайти свого педагога!
Як допоміжний варіант підтримання зацікавлення: елемент гри вдома. Наприклад, ми з малим якби між іншим говоримо одне одному різні прості фрази англійською. Типу: How are you? Help me. I’m hungry, that’s cool etc. Так поступово це увійшло у звичку. Син тепер сам іноді питає: а як сказати… ? І, найцікавіше, що він потім це одразу запам’ятовує (на відміну від того, коли треба цілеспрямовано сісти та щось завчити 🙂 ).
Як вчитель я намагаюся робити урок атмосферним, навіть саме спілкування зі мною. Дуже багато хвалю, навіть за мінімальний прогрес. Це дійсно працює!!! Намагаюся зробити так, щоби студенти не відчували «напряг» від навчання. Не задаю домашнє завдання, аби лише задати. Стараюся, щоби вони максимально засвоювали все на уроці. У чатах Телеграму зі студентами спілкуюся англійською, навіть якщо вони звертаються українською чи російською. Це їх стимулює потім відповідати англійською.
Звісно ж, уроки мають бути своєчасними, теми – цікавими для кожного рівня тощо. Щоби студенти приходили вчитися, відпочиваючи від шкільного типу уроків 🙂
До речі, згадала, як нам на алгебру до 9-го класу після інституту прийшов викладач Дмитро Костянтинович. Який він був красунчик! І хоча я алгебру не любила та не дуже розуміла, але він був моїм стимулом робити д/з і дуже старатися на уроках. Успішність дівчаток із нашого класу зросла в рази! 😀 Тож про мотивуючі до навчання чинники можна говорити довго…
Ксенія Москаленко-Мосапаненко:
Дітям необхідно побачити та зрозуміти, що вивчення англійської не обмежується, а головне – не закінчується на фізичному або часовому просторі шкільних занять.
Дітям та підліткам часто не вистачає рольових-моделей одноліток, які вживають живу англійську мову. Влоги, зняті дітьми задля розваги, творчості або пізнання світу, можуть надихнути так само дітей у всьому світі, адже вони бачитимуть живий застосунок мови для реальної комунікації. При всьому цьому не так важливо фоловити лишень носіїв з modern RP (Received Pronunciation, стандартизована форма вимови британської англійської мови), як бачити, наскільки різноманітний світ та люди в ньому, з різними зацікавленнями, історією та культурою.
Оскільки англійська вже давно є lingua franca (мова, яка є де-факто мовою міжетнічного спілкування), меседжі, що транслюються нею, є надпотужним інструментом культурного обміну та розширення кругозору.
Навчаєте підлітків та хочете бути в темі?
Що дивитися? Залежить від уподобань та віку вашої дитини. Наприклад:
- Влог хлопця Джейсона про сімейні подорожі, челенджі, ігри.
- Безліч відео з експериментами, тестуванням їжі, дизайном, де головними генераторами ідей стають діти.
- Влог для підлітків. Головний герой відео – 17-річний американець Макс, який почав документувати життя на камеру відколи поїхав навчатися до школи у Франції. Любить подорожувати та експериментувати.
- Влог, який особливо підійде для дівчат-підлітків. Їхня однолітка Емі знімає влоги та показує свою рутину, шопінг у Лондоні, шкільні дні та ділиться порадами щодо здоровішого способу життя.
- Пізнавальні відео для дітей про природу, історію, мистецтво, науки та мову.
Особисто мене надзвичайно надихнула допомога мого батька перекласти пісню-саундтрек до мого на той час улюбленого мультфільму, Spirit: Stallion of the Cimarron, знятою DreamWorks Pictures. Мені тоді було 9–10 років. До речі, ця пісня‚ Brian Adams – Here I am, була номінована на нагороду Golden Globe Awards. Того дня ми взяли з татом словника, переклали слова, а потім співали цю пісню разом. Це був надзвичайно зворушливий момент, який, я вірю, наблизив англійську ще на крок до мого серця.
Діти надихаються батьками, особливо якщо вони цікавляться та поділяють уподобання дітей. І для цього зовсім необов’язково знати англійську бездоганно! Навпаки, ви можете вчитися та надихатися з дітьми разом.
P.S. Пісні не лише збагачують словниковий запас та покращують сприйняття на слух, а й допомагають у постанові правильної вимови слів та інтонації у природний спосіб.
Що ще почитати: Іспити для школярів Cambridge English for Schools.
Коментарі
[…] Вы можете попробовать добавить своему ребенку мотивации. Не стоит «награждать» за успехи конфетами или деньгами, но точно стоит отмечать и радоваться тому, что начинает получаться. А вот на неудачах лучше не фокусироваться и не ругать за них. Помните: детей мало мотивирует то, что случится в далеком будущем (например, английский им может пригодиться позже в карьере) – их больше интересует то, от чего можно получать пользу уже сейчас. Больше о мотивации читайте в этой статье. […]
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)