☝ Якщо у вашому класі чи групі є дитина з дислексією, ви маєте докладати певні зусилля аби вона стала успішною у засвоєнні мови.
«Dyslexia is not a disability, it’s a different ability» — девіз викладачки нашого центру Олени Української, яка спеціалізується на викладанні англійської для таких учнів або учениць.
Сьогодні ми разом з нею поділимося порадами щодо навчання різних мовних навичок дітям з дислексією, перевірки аудіювання, читання, письма та граматики, а також секретами складання мовних іспитів.
Як тренувати та перевіряти аудіювання?
При плануванні роботи із розвитку навичок аудіювання, варто пам’ятати, що коли люди з дислексією сприймають мову на слух, то у них виникає одна типова проблема:
якщо в тексті для аудіювання зустрічаються нові слова, вони миттєво втрачають розуміння всього речення або й навіть тексту.
Це відбувається через те, що вони фізично не здатні розуміти слова із контексту.
Інша причина того цієї проблеми — брак часу. Під час читання діти можуть зупинитися, подумати, здогадатися чи навіть знайти це слово у словнику, натомість під час прослуховування такої можливості немає.
Як може допомогти викладач? По-перше, перед тим як приступити безпосередньо до виконання завдання з аудіювання, варто заздалегідь навчити дітей певних слів — pre-teach vocabulary.
На допомогу прийдуть зображення, які є безпрограшним варіантом у випадку з дислексиками.
По-друге, мінімізуємо у тексті кількість слів зі схожим звучанням, наприклад, eight та ate, no та know. Навіть якщо дитина знає обидва слова, вона може збитися з пантелику.
Труднощі виникають із завданнями, в яких потрібно слухати та читати одночасно. Тому найкращим рішенням буде застосування малюнків, один з яких є відповіддю на запитання. Тоді учню або учениці потрібно буде вибрати відповідь просто дивлячись на малюнок. Наприклад:
Якщо ж неможливо використати малюнки, і потрібно, щоб дитина все ж таки прочитала варіанти відповідей, необхідно робити ці відповіді максимально короткими: одне або два слова. Наприклад:
Часто, коли у групі є діти з дислексією, викладачу потрібно вмикати аудіозапис двічі й більше разів. Якщо текст занадто довгий, вчитель може ділити його на частини, зупинятися, і давати дітям можливість відповідати на запитання до нього.
На іспитах для дітей Cambridge YLE, якщо дитина має специфічні труднощі з навчанням, такі як дислексію, авторизовані центри допомагають складати іспити з англійської мови.
Ви можете заздалегідь попросити спеціальну версію тесту з аудіювання, що дасть можливість отримати додатковий час на тестування.
Працівник центру на ваше прохання може:
- зупиняти аудіозапис перед кожною частиною тесту, щоб дати достатньо часу для прочитання запитання;
- зупиняти аудіозапис у певні моменти протягом кожної частини тесту, щоб дати достатньо часу для написання однієї або декількох відповідей;
- зупиняти аудіозапис після кожної частини, щоб дати достатньо часу на перевірку відповідей.
Читання — головна проблема дітей з дислексією
Для того, щоб дитина-дислексик комфортно працювала з текстом, він має бути цікавим. Завдання для вчителя — підібрати твір, що буде хотітися дочитати до кінця.
Це не означає, що текст має бути коротким. Звичайно, спочатку ми читаємо менші за обсягом тексти. Проте, коли вони стають довгими, потрібно обов’язково ділити їх на абзаци.
Таким чином, ви зможете розбирати різні частини тексту на уроках, або починати на занятті та закінчувати працювати з ним вдома. Головне, робити це поступово — частинами.
Якщо у тексті є нові слова, їх не має бути занадто багато. Якщо все ж таки незнайомих слів досить багато, замініть їх синонімами лише для учнів з дислексією, або додайте їх переклад рідною мовою.
Також наголосіть на вимові цих слів, адже дитині потрібно асоціювати їх значення із вимовою.
Якщо вчитель вирішує змінити текст для дитини-дислексика, варто також подбати про граматичні структури в ньому. Адже за наявності складних та ще й нових граматичних структур, їй буде дуже важко зрозуміти такий текст.
Коли говоримо про текст, який має читати учень з дислексією, не зайвим буде подбати й про його читабельність. Для того, щоб дитина мала змогу легше сприймати текст, готуйте його зважаючи на такі моменти:
- розмір шрифту не може бути меншим за 13 чи 14;
- між абзацами та рядками потрібно робити відступи;
- не використовуйте курсив, тому його дуже важко читати;
- не підкреслюйте цілі речення, а лише слово чи фразу;
- якщо є необхідність виділити слово, фразу чи важливу інформацію — використовуйте жирний шрифт чи кольорові хайлайтери.
Найкращими вправами для тренування читання є такі, де дитина чує та читає текст одночасно, хоч їй буде не просто. Однак, такі завдання допомагають розвивати навички технічного читання та сприймання тексту на слух.
Якщо немає можливості чи з підручником не передбачений аудіозапис, запишіть на диктофон чи телефон дитини вимову незнайомих слів, щоб вона мала змогу їх послухати та вивчити.
Коли ми закінчуємо читати текст, зазвичай переходимо до завдань на перевірку його розуміння. Найкращими у цьому випадку є запитання True/False, коли потрібно обрати правдиве чи не правдиве твердження, або multiple choice, коли треба вибрати варіант відповіді A, B, C.
Не варто давати запитання із відкритою відповіддю, де потрібно самостійно відповідати.
Кембриджські іспити для дітей, до прикладу, мають завдання, що містять малюнок, речення з його описом і варіанти відповідей Yes/No. Такі завдання є під силу дислексикам, адже залучають різні органи чуттів і перевіряють розуміння прочитаного.
Також на завдання з читання потрібно давати дитині додатковий час. Він знадобиться для того, аби прочитати самі питання, тексти або написати відповіді.
Іспити Cambridge YLE передбачають, що дислексики можуть отримати додаткові 25% від звичайного часу. Отже, якщо тест займає одну годину, їм додаються 15 хвилин.
Втім, дитина може попросити більше ніж 25% додаткового часу, або якщо вчитель вважає, що він знадобиться, екзаменаційний центр надасть це.
Також якщо учень або учениця з дислексією складає іспит, вони можуть отримати збільшені друковані копії бланків із завданнями.
Тоді бланк із запитаннями модифікується і все, що не потрібно для відповіді на запитання, видаляється. Усі слова в цих бланках мають однаковий розмір шрифту.
Опановуємо навички письма
Якщо на початку вивчення мови, ми звертаємо увагу на правопис — spelling, то далі дітям потрібно навчитися письма у різних його формах:
- листи,
- записки,
- листівки,
- есе.
Це найважчі завдання для дітей з дислексією. Вони роблять багато орфографічних помилок, а також їм надзвичайно важко побудувати сам текст.
Дитині без цієї особливості достатньо показати зразок письмового твору, розібрати його структуру, і вона зможе написати свій лист. Водночас учень з дислексією цього зробити не може. Тому вчителю потрібно підготувати шаблони, в яких він або вона має заповнити пропуски.
Тим, хто з легкою чи середньою формами дислексії, можна дати завдання у вигляді тексту з пропущеними словами. Розмістіть всі варіанти в окремій таблиці, щоб між ними можна було обирати й заповнювати пропуски.
У складнішому випадку на кожен пропуск запропонуйте 3 варіанти відповідей, наприклад, A, B чи С. Тоді дитина зможе обирати правильну відповідь серед трьох.
Іспит Cambridge YLE Starters для наймолодших, наприклад, містить ще і малюнки до кожного слова.
На превеликий жаль є діти, які не можуть опанувати письмо. Проте є вихід — дозволити їм користуватися комп’ютером та друкувати текст замість написання.
Особливо якщо страждає почерк і його неможливо розібрати. Тобто мається на увазі дисграфія, яка часто супроводжує дислексію.
Це ж саме стосується й іспиту для дітей, на якому вони можуть писати відповіді за допомогою комп’ютера або текстового процесора. Проте не можна використовувати перевірку правопису, граматики чи функції тезауруса.
З міркувань безпеки тестування, в першу чергу, буде використовуватися апаратне забезпечення екзаменаційного центру. Однак використання власного ноутбука також може бути дозволено за умови дотримання всіх правил тестування.
Коли немає можливості скористатися комп’ютером з клавіатурою, можна звернутися до спеціальних технологій, за допомогою яких дитина просто записує свій голос на диктофон, а згодом програма переводить текст у письмову форму.
На жаль, це неможливо зробити на іспиті, втім якщо почерк дуже важкий для читання, ви можете попросити екзаменаційний центр зробити розшифровку такої роботи.
Що це означає? В кінці іспиту дитина прочитає свої відповіді копіювальнику — працівнику центру, включаючи всі розділові знаки. Він запише точну копію відповідей, включно з помилками в граматиці, орфографії чи пунктуації.
Граматика та лексика
Дитина-дислексик має дві основні проблеми під час вивчення граматики: використання термінів для пояснення граматики та брак часу.
Наприклад, коли вчитель пояснює граматичне правило з використання понять, таких як назви членів речення та частин мови, тоді втрачається увага дитини. Тому краще навчати граматики за допомогою прикладів.
Крім того, дислексику потрібно набагато більше часу для того, щоб вивчити нову граматичну структуру. Втім все можливо!
Не починайте навчання граматики із пояснення правила. Це буде корисно не лише дислексикам, але й іншим учням. Сучасні підручники, все більше використовують техніку «guided discovery», що базується на використанні напередодні прочитаного тексту чи прослуханого аудіозапису.
Для дітей з цією особливістю потрібно зробити так, щоб вони спочатку самі побачили чи помітили цю структуру в тексті — noticing. Дитина її підкреслює, знаходить багато прикладів цієї структури.
Втім пам’ятайте, якщо в тексті багато нових слів, зробити це буде неможливо. Якщо використовується текст з аудіювання, дайте script і попросіть знайти й підкреслити нову структуру самостійно.
Далі, коли ми пояснюємо правило, слід використовувати мультисенсорний підхід. В такому випадку використовуємо різні кольори для різних частин мови, наприклад, червоний — підмет, зелений — присудок. Таким чином вдасться уникнути помилок з порядком слів у реченні.
Також вчителю слід готувати різноманітні практичні завдання. Найперше з них має завжди бути усним. Наступне — з мінімальним використанням письма. Тому підійдуть multiple choice та matching.
Стосовно вивчення нової лексики, не потрібно в один день вчити слова, які схожі між собою. Будь-які слова схожі за звучання вивчаються окремо.
Відомо, що звичайній людині з новим словом потрібно зустрітись мінімум 7 разів, щоб його запам’ятати. Втім дитині з дислексією це потрібно зробити не менше 100 разів: десь почути, прочитати, сказати, використати в реченні, написати, обвести, виліпити або опрацювати будь-яким іншим чином.
Інша проблема полягає у тому, що навіть якщо учень знає це слово, він може його забути, і йому потрібен час, щоб його згадати. Під час говоріння та слухання діти мають труднощі через це.
За один урок рекомендується вчити не більше 7 нових слів та особливу увагу звертати на вимову. У початковій школі нові слова завжди вчимо із малюнками чи флешкартками, які також обов’язково вклеюємо дітям у зошит.
Ви також можете використовувати рідну мову дітей. Вони досить часто вигадують смішні асоціації та таким чином їх запам’ятовують, адже це викликає певні приємні емоції.
Також гарні способи:
- писати слова на піску;
- ліпити слова з пластиліну;
- грати в ігри;
- показувати слова жестами;
- показувати маленькі шматочки малюнка і відгадувати;
- писати пальцем на долоні чи на спині;
- проспівати.
Щонайменше слід використати 6 різноманітних завдань.
Діти з дислексією безумовно потребують додаткової підтримки, а ще їх не слід оцінювати на рівні з іншими дітьми.
Як вже йшлося вище, Кембриджський університет розробляє іспити таким чином, щоб їх міг скласти кожен. Ці ідеї також можна використати й під час навчання.
Коментарі
Дуже вдячна за корисну статтю! Так багато деталей та нюансів ,які допоможуть в процесі навчання! Чекатиму курсу ! Дуже необхідні знання!
Дякуємо за ваш коментар! Після модерації ми опублікуємо його на нашому сайті :)